Інститут літератури

17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика», який спільно провели Інститут літератури НАНУ, Український мовно-літературний факультет імені Г.Квітки-Основ‘яненка ХНПУ та Факультет української філології, культури і мистецтва КСУБГ. Організаторами семінару стали професор ХНПУ Ростислав Мельників, якому належить ідея створення цієї платформи для дослідників 1920–1930-х років, та співробітниця нашого Інституту, професор КСУБГ Сніжана Жигун.

На обговорення були винесені питання:

• Політичні дискусії і літературні: точки перетину.
• Метафори ідеології.
• Дискусія про пролетарську культуру в політиці та мистецтві.
• Політичні рухи й партії та українізація в дзеркалі літератури, образотворчого мистецтва, кіно, театру, музики тощо.
• Ідеалізм в матеріалістичні часи: автори і тексти.

Упровідне слово до обговорення виголосив директор Інституту літератури, академік Микола Жулинський, який оглянув важливі здобутки дослідників 1920х і наголосив на питаннях, що окреслюють горизонти сучасних студій цього періоду.

Під час семінару було виголошено сім доповідей як молодих, так і авторитетних дослідників. Олена Голота (Національний університет «Києво-Могилянська академія») у доповіді «Ідеологічний чинник у мандрівній літературі 1920х» відстежила соціальні настрої авторів репортажної літератури, проаналізувавши вияви уваги до національного і класового питання. Сніжана Жигун (Інститут літератури, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка) розглянула вплив політики українізації на дитячу літературу 1920-30-х, висвітливши ідеї єдності нації в часі і просторі, рівності націй, автохтонності пролетарської культури тощо. Юлія Карпець (Національний університет «Києво-Могилянська академія») запропонувала обговорити «Мікрофізику влади» в письмі Хвильового, вказавши на механізми втручання ідеології в інтимний простір персонажів М.Хвильового. Ростислав Мельників (Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди) звернув увагу присутніх на «національне питання» в літературних маніфестах і деклараціях 1920-х, що виразно проступає при обґрунтуванні засад «пролетарської літератури», яке має творитися лише в умовах життя нації і національною мовою. Олеся Омельчук (Інститут літератури) поділилася знайденими документами щодо партійної приналежності Михайля Семенка та думками, як виявлені нею обставини впливають на розуміння його біографії. Вадим Василенко (Інститут літератури) представив доповідь «1920-ті в дзеркалі 1940-х: літературно-критичні відображення», відстеживши взаємозв‘язок двох поколінь, продовження й оновлення літературної традиції і підсумувавши значення Українського ренесансу для еміграційної літератури. Остання доповідь належала Тетяні Соколовській (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), яка розглянула ідеологеми марксизму в повісті О.Свекли «Надломлені серцем», зокрема в образах «нових людей».

Важливі спостереження щодо ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х прозвучали також в обговоренні доповідей, у якому взяли участь такі науковці, як Костянтин Голобородько (Харків), Світлана Ленська (Полтава), Ольга Радчук, Олена Муслієнко, Галина Хоменко (Харків).

Планується, що наступний семінар пройде восени, і цей формат стане постійним майданчиком апробації досліджень літератури українського ренесансу 20-х рр. ХХ ст.

Станіслав Росовецький: In memoriam. Колективна монографія / Науковий редактор О. В. Боронь, відповідальний редактор Ю. Б. Дядищева-Росовецька. Київ: НАН України; ФОП «Саломатін Сергій Миколайович», 2023. 675 с.

Світлої пам’яті професора Станіслава Казимировича Росовецького присвячують цю працю його друзі, учні та колеги. Її складають розвідки, тематика яких відображає широке коло філологічних проблем, які цікавили науковця в різні періоди творчості: давня література, зокрема «Слово о полку Ігоревім» та реконструкції билин, фольклористика, шевченкознавство, біблеїстика, агіологія, компаративістика, текстологія, поетика, «точні» методи в дослідженні фольклору й літератури, історична лексикологія, стилістика української мови, сучасна література, питання інтертекстуальності, історія України. Окрему увагу приділено аналізу творчості С. К. Росовецького-драматурга та прозаїка. Автори намагалися створити комплексне дослідження, близьке за своєю спрямованістю до розмаїтих інтересів покійного вченого.

Читати

Відділ української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу

 Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кафедра україністики Варшавського університету

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Міжнародна наукова конференція на тему:

ТВОРЧІ ІНТЕНЦІЇ «ДІТЕЙ ВІЙНИ»: ВІД «ВТРАЧЕНОГО ПОКОЛІННЯ» – ДО ДІТЕЙ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ

 На обговорення учасників конференції пропонуються такі теми:

1. Коли аргументом є сила: війни ХХ-ХХІ століть як тотальне руйнування світопорядку: голосами очевидців.
2. Досвід «втраченого покоління» першої світової як фактор генетичної пам'яті.
3. Війна як екзистенційне випробування в рецепції українських шістдесятників.
4. Голос «дітей війни» в культурних стратегіях цифрової епохи: від блогів до книжкових прем’єр.
5. Ословлення простору війни: топоси еgo-документів і художніх текстів.

Дата проведення: 23 жовтня 2024 р.

                    Форма проведення: дистанційна

Час доповідей: до 15 хвилин.

За матеріалами конференції планується видання колективної монографії з однойменною назвою. Організатори залишають за собою право відбору запропонованих до друку статей.

З А Я В К А

на участь у конференції

Прізвище та ім’я _________________________________________

Назва установи (організації) _______________________________

Посада _________________________________________________

Науковий ступінь ________________________________________

Вчене звання ____________________________________________

Назва тематики (секції) ____________________________________

Назва доповіді __________________________________________

Комунікативні реквізити:

Службовий телефон ______________________________________

Мобільний телефон ______________________________________

E-mail _________________________________________________

Заявку та анотацію доповіді (від 3 до 5 речень) необхідно надіслати до 10 вересня 2024 р. на ел. адресу к. ф. н. Вадима Василенка: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Матеріали до колективної монографії (обсягом від 1 до 1,5 др. арк.) прохання надсилати до 31 листопада 2024 р. на ел. адресу д. ф. н., проф. Людмили Тарнашинської: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Надіслані матеріали проходитимуть анонімне рецензування.

Запрошуємо до участі!

Від імені оргкомітету:

Д. ф.н., проф. Людмила Тарнашинська

К.ф.н. Ніна Герасименко

К.ф.н. Вадим Василенко

3-4 жовтня 2024 року кафедра філософії і соціальної антропології імені професора І.П.Стогнія, навчально-науковий центр Сковородинознавства Університету Григорія Сковороди в Переяславі проводить Міжнародну наукову конференцію «ХХІІ Сковородинівські читання». До участі в конференції запрошуються провідні вчені, викладачі закладів вищої освіти, співробітники наукових та науково-дослідних організацій та установ, здобувачі вищої освіти усіх рівнів, краєзнавці, представники громадських організацій та усі бажаючі.

Наукові напрями роботи конференції:

1.      Аналіз самобутності творчого філософського доробку Сковороди, його зв'язок з античною, середньовічною, національною філософською спадщиною;

2.      Вплив філософії Григорія Сковороди на подальший розвиток філософії в Україні, центрально – та східноєвропейських країнах, обґрунтування в ній питання морально-етичних, богословських, людинознавчих проблем;

3.      Прочитання і пояснення особливостей змісту й форми різножанрової літературної спадщини Григорія Сковороди.

4.      Опрацювання у нових підходів до вивчення та трактування творчого доробку письменника-філософа в середній та вищій школі, жанрової палітри його прозових і поетичних, байкарських творів, досвіду поєднання виховного спрямування спадщини письменника з різнобічними краєзнавчими напрацюваннями, стратегією діяльності меморіальних сковородинівських музеїв, зв’язком доробку спадщини письменника з різножанровою національною культурою його часу та сьогодення.

У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича 25 жовтня 2024 р. відбудеться XIX Міжнародна літературознавча конференція

Художній потенціал нефікційної літератури

Очевидне зростання популярності нефікційної літератури (nonfiction, документалістика, література факту) стрімко збільшує кількість досліджень цього феномену. Лише за кілька останніх років можна зауважити появу численних антологій, посібників із написання і читання, досліджень жанрів і наративу, розвідок з ідентичності, етики й епістемології нефікційної літератури. Українське літературознавство теж не оминає увагою нефікційну літературу (М. Коцюбинська, О. Галич, Н. Колошук). Загалом помітна тенденція до виявлення художніх якостей цього «четвертого виду» літератури, зосередження на його творчій складовій (creative nonfiction). Конференція має на меті обговорення художнього потенціалу нефікційної літератури, зосередившись на таких тематичних напрямах:

1. Художній стиль нефікційної літератури (втілення художніх елементів і структур у нефікційній літературі; художній стиль у жанрах нефікційної літератури).

2. Інтертекстуальність, культурні та міжкультурні контексти в нефікційній літературі (взаємодія нефікційних текстів із літературою, мистецтвом, філософією та іншими культурними контекстами; вплив різних культур на формування нефікційних літературних традицій).

3. Експериментальні форми та жанри нефікційної літератури (новаторські підходи та експерименти у створенні нефікційних текстів; використання цифрових медіа та інтерактивних форматів у нефікційній літературі).

4. Особистісні параметри нефікційної літератури (письмо про себе та письмо про інших).

5. Українська нефікційна література в умовах війни (вплив сучасних соціокультурних, політичних та інших факторів на творення нефікційної літератури).

Конференція проходитиме в онлайн-форматі.

Для участі в роботі конференції просимо надсилати заявки на електронну адресу кафедри ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ) до 15 вересня 2024 року.

Формат заявки:

• Ім’я і прізвище.

• Науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи.

• Контактна електронна адреса та телефон.

• Тема доповіді з вказівкою на орієнтовну рубрику.

• Реферат доповіді (від 4000 до 5000 друкованих знаків із пробілами).

Про включення доповіді в програму конференції учасники будуть повідомлені до 1 жовтня.

Робочі мови конференції: українська, англійська, болгарська, німецька, польська, румунська, французька, чеська.

За матеріалами конференції заплановано випуск спеціального номеру наукового журналу „Питання літературознавства”. Вимоги до оформлення статей див.: pytlit.chnu.edu.ua

Організаційний комітет конференції:

Роман Дзик, Юлія Ісапчук, Катерина Калинич, Оксана Матійчук, Наталія Нікоряк, Петро Рихло, Алла Сажина, Альона Тичініна, Галина Драненко, Крістінія Паладян

Міжнародний організаційний комітет:

Ольга Червінська, Ольга Табачнікова (Університет Центрального Ланкашира, Велика Британія), Ангел Ангелов (Інститут літератури, Болгарська академія наук, Болгарія), Роман Мних (Варшавський університет, Польща), Іво Поспішил (Університет імені Масарика, Чеська Республіка)

Міністерство освіти та науки України

Інститут болгарської мови Болгарської академії наук

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії  наук України

Університет імені Адама Міцкевича у Познані

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Український комітет славістів

Українa, 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, буд.10, Чорноморський національний університет імені Петра Могили

10, 68-Desantnykiv Str., Mykolayiv, 54003,   Petro Mohyla Black Sea National University, Ukraine

Факультет філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили запрошує вас до участі у V-й Міжнародній науковій конференції «Слов'янські студії: європейський контекст», яка цьогоріч проходитиме у рамках ХXI-ї  Міжнародної наукової конференції «Ольвійський форум - 2024: стратегії країн Причорноморського регіону в геополітичному просторі». Конференція відбудеться 20-23 червня 2024 року на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили у  м. Миколаїв  та в с. Мигія (розташоване в Національному природному парку «Бузький Гард»).   

Конференція «Слов'янські студії: європейський контекст» присвячена проблемам функціонування та розвитку слов’янських мов і літератур у широкому загальноєвропейському контексті.  Основні завдання конференції – інтенсифікація слов’янознавчих філологічних досліджень шляхом розширення співпраці з науковцями різних країн; зміцнення глибинних зв’язків між різними слов’янськими мовами та культурами; усвідомлення їхнього місця у контексті неслов’янських культур; об’єднання зусиль фахівців та формування професійної спільноти у напрямку євроінтеграційних процесів України.

Заявки на конференцію та тези доповідей слід надсилати до 1 травня 2024 року на електронну адресу:    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Наукова проблематика конференції

Секція «Мовознавство»

• Типологія підходів до філософії слов’янських мов.
• Динамічні процеси в лексичних системах слов’янських мов.
• Фразеологія в слов’янському культурно-етнічному просторі.
• Теоретичні проблеми категоріальної граматики слов’янських мов.
• Слов’янські мови в релігійному дискурсі.
• Слов’янські мови в історико-типологічному та контрастивному висвітленні.
• Сучасні теорії тексту в слов’янському мовознавстві.

Секція «Літературознавство»

• Слов’янські літератури: історія та сучасність.
• Слов’янські літератури у творчому взаємозв’язку.
• Слов’янські літератури в загальноєвропейському та світовому контекстах.
• Слов’янська міфологія та фольклор у художньому дискурсі.
• Міфи релігій світу, традиційні образи та сюжети у слов’янських літературах.
• Поетика слов’янських літератур.
• Слов’янські культурні традиції в умовах глобалізації та етнізації.
• Гендерна тематика в слов’янському літературно-художньому дискурсі.

Секція «Лінгкогвокультурні зв’язки романо-германських та слов’янських мов»

• Актуальні питання слов'янського та романо-германського мовознавства.
• Лінгвокультурні та соціокультурні проблеми слов'янських та романо-германських мов.
• Лінгвістичні та методологічні аспекти викладання слов'янських та романо-германських мов.
• Динамічні процеси в лексичних системах слов’янських та романо-германських мов.
• Актуальні проблеми у сфері термінології слов’янських та романо-германських мов
• Теорія мови та лінгводидактика вищої школи

Орієнтовний регламент роботи конференції:

20 червня: пленарне засідання, робота секцій;

21-23 червня: виїзні засідання (поїздка до с. Мигії).

Робочі мови конференції – українська, англійська, мови ЄС.

Формат конференції – дистанційно-очний (змішаний).

Форма участі – змішана: участь з усною доповіддю, участь без доповіді, заочна участь (публікація тез). 

Детальніше в інформаційному листі

Генералюк Леся. Претексти інтермедіальності: вербально-візуальний формат. Київ: Інтерсервіс, 2024. – 556 с. (32,3 др. арк.)

Інтердисциплінарне дослідження розкриває специфіку взаємних зв’язків між літературою та візуальними структурами у текстах ХІХ – середини ХХ ст. Наростання активності зору з моменту винаходу фотографії в 1830-х і до появи сучасної екранної культури, підключення різних каналів перцепції, синестезія стимулювали формування оригінальних творчих стратегій. Спостерігаючи загальну тенденцію до мультикультурності та полісинтетизму, авторка показує спадкоємність культуротворчих процесів, неперервність дискурсу міжвидових зв’язків, структурує передісторію інтермедіальності в її візуально-вербальному варіанті. Питання наступництва важливі, оскільки висвітлення їх доводить, що культурний перехід на ґрунті технологічного прориву має опору в давній традиції кореспонденції мистецтв. Окреслена картина міжмистецької взаємодії переконує, що протягом півтора століття автори користувалися, тією чи іншою мірою, схемою інтермедіального перекодування. Літератори, звертаючись до зорових форм репрезентації думки, так само, як і художники, кінематографісти, фотографи готували нинішній візуальний поворот і нову світоглядну матрицю. 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет філології та соціальних комунікацій 

Бердянського державного педагогічного університету 

Кафедра української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Кафедра україністики Варшавського університету (Польща)

School of English, Трініті-коледж, Дублін (Ірландія)

Чеський центр Київ

26–27 вересня 2024 року на базі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету відбудеться Міжнародна наукова конференція «Вихід за межі: інклюзивна література як голос «іншого»». До участі запрошуються науковці, викладачі та співробітники навчальних закладів, аспіранти, магістранти, студенти.

До обговорення пропонуються такі питання:

1. Інклюзивна література: теоретичний інструментарій, підходи до визначення й вивчення.

2. Художня література про осіб з інвалідністю: рецепція та інтерпретація

3. Літературні твори від імені людей з особливими потребами.

4. Дитяча інклюзивна література: складнощі сприйняття.

5. Інтермедіальний вимір інклюзії

6. Тема інклюзії в жанровій і популярній культурі

7. Мотив хвороби, травми і образ хворого в художній літературі

8. Образ лікарень і лікарняний простір в мистецтві

9. Літературознавство і расова дискримінація: точки перетину.

10. Квір-література, ЛГБТ студії: філософські, психологічні, соціологічні та естетичні аспекти.

11. Втеча за кордони: література про мігрантів

12. За межею: відлюдники, маргінали, мешканці закинутих територій, маргіналізовані поселення в літературі й культурі

13. Феномен «інакшості» в літературі й мистецтві

14. Етнічні меншини як вияв людського різноманіття: самоцінність культур і традицій

15. Зрозуміти іншого: інклюзивна література як спосіб комунікації

4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася відкрита лекція «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка» доктора філологічних наук Тетяни Рязанцевої. Об‘єктом уваги стала книга «Деякі сни, або Київ, якого нема», однин з перших українських творів у форматі фотопоезії, що побачила світ у видавництві «Грані-Т» 2007 року.

Жанр фотопоезії передбачає виразну взаємодію тексту  і зорового образу знімка. Організатори лекції відзначили, що «дослідниця переконливо показала, як світлина в поетичному контексті втрачає документальність і метафоризується як місце творчості. Глибоке і натхненне прочитання буквально продемонструвало, як час перетворюється на простір, вимірюється «безліччю випитих кав», як розмиваються кордони між явним і уявним, як пам’ять увиразнює контури зникомого міста». Акцентувавши здатність фотографій бути інструментом і об‘єктом метафоризації, Тетяна Рязанцева зінтерпретувала збірку як «простір спогаду» (А.Ассман), адже архітектурні образи у ній демонструють швидкоплинність часу і зникомість існування, інтерпретуючи минуле як стале у порівнянні з минущим теперішнім, «створюючи візію втраченого раю». Таке тлумачення заімпонувало присутньому під час лекції автору книги.