Інститут літератури

6–7 серпня 2024 року в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя та чернігівському Обласному історико-меморіальному музеї-заповіднику «Ганнина пустинь» відбулися Всеукраїнська наукова конференція «Культурницький націоналізм Пантелеймона Куліша» і урочистості з нагоди 205-ї річниці від Дня народження Пантелеймона Куліша.

Співорганізатором події виступив Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. Промовиста назва конференції  підкреслює ту роль, яку відіграв Куліш у державотворенні. З доповіддями виступили, зокрема, науковці Ігор Гирич, Василь Івашків, Євген Нахлік, Алла Швець, Олесь Федорук, Валентина Біляцька, Олександр Забарний. Під час роботи конференції відбулася презентація монографії професора кафедри сучасних мов і культур Університету «Пейс» (США) Андрія Даниленка «Від Біблії до Шекспіра: Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови» (Київ: Критика, 2024) за участи автора. На конференції ректор ніжинського університету Олександр Самойленко оголосив про створення при університеті Інституту Пантелеймона Куліша, керівником якого буде завідувач відділу Інституту літератури Олесь Федорук.

7 серпня єпископ Чернігівський та Ніжинський Православної Церкви України Антоній і священство Чернігівської єпархії ПЦУ відслужили панахиду на могилах Пантелеймона Куліша, Ганни Барвінок та Василя Білозерського. З вітальними промовами до присутніх звернулися народні депутати України Ігор Молоток і Валерій Зуб, голова Ніжинської районної військової адміністрації Григорій Ковтун, голова Ніжинської районної ради Анатолій Красносільський, ректор університету Олександр Самойленко, директор Кулішевого історико-меморіального музею-заповідника Юрій Блоха, керівник Центру дослідження життя і творчості Пантелеймона Куліша при Інституті літератури Олесь Федорук. Урочисті заходи супроводжувались піснями у виконанні Народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Василя Нечепи та Капели бандуристів імені Остапа Вересая.

Назва дисертації: «Давні українські міфологічні сюжети й образи в ліриці поетів празької школи»

На здобуття наукового ступеня: доктора філософії

Спеціальність: 035 Філологія

Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації

Дисертація

Протокол перевірки електронного підпису

Підтвердження про дотримання норм академічної доброчесності 

Покликання на захист

Покликання на трансляцію (You Tube)

Члени разової спеціалізованої вченої ради:

Голова ради: БОРОНЬ Олександр Вікторович. Заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної академії наук України, завідувач відділу шевченкознавства. Доктор філологічних наук за спеціальностями 10.01.01 «Українська література», 10.01.05 «Порівняльне літературознавство».

Згода виступити Головою разової ради

Офіційний опонент: БОНДАРЕВА Олена Євгенівна. Головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики та грінченкознавства, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. Доктор філологічних наук за спеціальностями 10.01.01 «Українська література», 10.01.06 «Теорія літератури». Професор.

Згода. Відгук; Протокол перевірки електронного підпису

Офіційний опонент: РОМАНЕНКО Олена Віталіївна. Заступник директора з науково-педагогічної роботи, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Доктор філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 «Українська література. Професор.

Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису

Рецензент: ГАВРИЛЮК Надія Іванівна. Старший науковий співробітник відділу теорії літератури Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка Національної академії наук України. Кандидат філологічних наук (035 – Філологія).

Згода; Рецензія; Протокол перевірки електронного підпису

Рецензент: РЯЗАНЦЕВА Тетяна Миколаївна. Провідний науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка Національної академії наук України. Доктор філологічних наук (035 – Філологія).

Згода. Рецензія; Протокол перевірки електронного підпису

Наказ Інституту літератури про затвердження складу разової спеціалізованої вченої ради  

Рішення разової спеціалізованої вченої ради

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА 

КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо вас 17 жовтня  2024  року 

взяти участь

у науковому семінарі

«РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА. 

Проблема національного мистецтва»

Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, — власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.

Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:

• Пролетарське мистецтво і національне питання;
• Мова: національна/функціональна;
• Література національних меншин в добу “розстріляного відродження”;
• Тема і образ українізації (коренізації) в художніх творах;
• Засади національного в образотворчому і драматичному мистецтві.

Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної теми семінару.

Формат проведення семінару: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).

Для участі у семінарі просимо до 1 жовтня 2024 року заповнити реєстраційну форму учасника, подавши резюме доповіді до 1500 знаків.

Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях:

"Слово і час", "Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство", «Синопсис: текст, контекст, медіа», включених до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора наук і доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія.

Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам. 

КОНТАКТИ:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сніжана Жигун

Ростислав Мельників 

17–23 червня 2024 року в Івано-Франківську відбувся перший Український шекспірівський фестиваль, до якого долучилися театри з Італії, Молдови і Польщі, та шекспірознавці з Болгарії, Великої Британії, Канади, Ірландії, Польщі, Румунії, США. Україна приєдналася традиції проведення шекспірівських фестивалів, історія яких налічує понад 250 років.

Прикметною рисою Українського шекспірівського фестивалю стало органічне поєднання власне мистецької і науково-освітньої складових. До організації останньої були безпосередньо причетні  Український шекспірівський центр та Інститут літератури імені Т. Г.  Шевченка НАН України, зокрема, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і словʼянських літератур, професор Наталія Торкут, аспірантка цього відділу Світлана Дейнека та науковий співробітник відділу зарубіжної україністики, доцент Юрій Черняк.

Генеральний директор Українського шекспірівського фестивалю Ростислав Держипільський

Ідея проведення в Україні фестивалю, сфокусованого на постаті та творчості англійського генія, виникла після неодноразових відвідин нашими шекспірознавцями та театрознавцями Крайовського шекспірівського фестивалю в Румунії (2010, 2012, 2014, 2016, 2018). Генеральним директором українського фестивалю став харизматичний Ростислав Держипільський, народний артист України, Лауреат Шевченківської премії, талановитий режисер, наділений неймовірною креативною енергією й потужним емоційним потенціалом. Попри всі виклики війни і брак державного фінансування, він зібрав натхненну команду однодумців-ентузіастів, яка блискуче втілила в життя мрію про шекспірівський фестиваль в Україні. Промовистий логотип «IF Shakespeare UA» закодовує і назву міста, де реалізується проєкт, і водночас стимулює інтерес до фестивалю, натякаючи на унікальність українського Шекспіра – «якби Шекспір був в Україні / яким міг бути Шекспір, якщо був би в Україні».

Концепція академічної складової фестивалю (кураторка науково-освітньої програми – Наталія Торкут, програмна директорка – Ірина Чужинова) вибудовувалася з огляду на продуктивність міждисциплінарного альянсу між літературознавством і театром, а також на готовність зарубіжного шекспірознавства, яке сьогодні активно підтримує Україну в її боротьбі з російським агресором, долучитися до науково-освітніх подій, відтак – розповісти світові про українську театральну шекспіріану, що в умовах війни демонструє вітальний потенціал культури та зміцнює резильєнтність нації.

Спектр науково-освітніх заходів був доволі широким. Публічні лекції відомих шекспірознавців Ніколети Чінпоеш («Who needs Shakespeare festival?»), Майкла Добсона («Shakespeare and art») акцентували увагу на тому, як англійський ренесансний драматург протягом чотирьох століть впливає на розвиток мистецтва, інтелектуально-духовний поступ цивілізації і змінює культурні ландшафти.

Великий інтерес присутніх викликала проблема театральності шекспірівських перекладів, якій було присвячено низку заходів, зокрема  публічне інтерв’ю з письменником і перекладачем Юрієм Андруховичем, модерований Дарією Москвітіною круглий стіл «Європейський досвід театральних перекладів Шекспіра», участь у якому взяли відомі вчені Анна Ковальче-Павлік (Польща), Ема Вирубалова (Ірландія), Бойка Соколова (Болгарія), Богдан Корнелюк (Україна), режисер Явор Ґардєв (Болгарія), та  панельна дискусія «Театральність українських перекладів Шекспіра: історія і сучасність», ключовими спікерками якої стали Наталія Торкут і Лада Коломієць.

Своєрідним продовженням цієї розмови став круглий стіл «Візуалізація Шекспірового слова в ілюстраціях Владислава Єрка: семантика і семіотика» (модераторки: Наталія Торкут, Дар’я Лазаренко), де обговорювалася специфіка перекодування Шекспірових смислів засобами книжкової графіки. До речі, у фоє театру протягом фестивалю проходила виставка ілюстрацій Владислава Єрка, який, на думку Майкла Добсона, є одним із найоригінальніших художників-інтерпретаторів Шекспірового слова.

Тематика багатьох заходів академічної частини фестивалю була зумовлена реальними запитами  сучасного театрального життя. Серед них – майстерклас із субтитрування вистав за творами Шекспіра (модератор: Вікторія Марінеско, ключовий спікер заходу – Сорін Казаку, Крайова, Румунія). Під час заходу про особливості своєї роботи над підготовкою субтитрів для представлених на цьому фестивалі вистав розповіли Євгенія Канчура («Макбет»), Дар’я Москвітіна («Гамлет»), Наталія Криницька («Ромео і Джульєтта»), Вікторія Марінеско («Буря»). Великий інтерес і практиків театру, і шекспірознавців викликала презентація арттерапевтичного методу Келлі Хантер, директорки Лондонського театру «Флейта», членкині Ордену Британської Імперії. За допомогою мови Вільяма Шекспіра та сенсорних ігор, Келлі Хантер працює з людьми, котрі мають розлади аутистичного спектру і посттравматичний стресовий розлад, допомагаючи їм подолати проблеми з комунікацією. Слід нагадати, що з перших днів повномасштабного вторгнення театр «Флейта» активно працює з українськими дітками, які мають розлади аутистичного спектру і ПТСР.

Динамічною й інспіруючою виявилася також і панельна дискусія «Шекспірівські театральні постери: реклама чи мистецтво?» (модератор: Світлана Дейнека, ключова спікерка – Сабіна Ласковска-Хінц (Гданськ, Польща). Учасники цієї дискусії дізналися про оригінальні стратегії створення шекспірівських афіш, про вибір концептуальних образів і візуальних метафор, про залучення складної типографії і роль колірної символіки у формуванні очікувань від вистави.

Представлені в рамках фестивалю шекспіроцентричні презентації мали на меті розповсюдження інформації про українські наукові й перекладацькі ініціативи. Презентація віртуального музею «#Гамлет_ UA: дія І, сцена 1943» (спікери: Роман Лаврентій, Максим Бричка; модератор: Наталія Торкут) продемонструвала наскільки плідною може бути інтелектуально-креативна взаємодія представників різних наук і працівників музеїв.

Ідея створення цього віртуального проєкту, присвяченого прапрем’єрі «Гамлета» (Львів, 1943, режисер Йосип Гірняк), належить професорці Майї Гарбузюк (1965-2023), яка стояла біля витоків Українського шекспірівського фестивалю й була однією з його натхненниць. Максим Бричка познайомив присутніх зі структурою й навігацією музею, акцентував увагу на білінгвальності інформаційного супроводу експонатів, висвітлив контент виставкових залів. Кожен охочий може переглянути віртуальну експозицію за посиланням https://www.artsteps.com/view/657d8dcb3e7698b59c6de2a7. Літературну складову фестивалю доповнили важливі презентації двох новітніх шекспіроцентричних видань: презентація першого тому тритомника «Шекспір українською по той бік Залізної Завіси» (упорядник і редактор Марко Роберт Стех) та українського перекладу роману Меґґі О’Фаррел «Гамнет», здійсненого Євгенією Канчурою.

Упродовж фестивалю глядачі мали змогу переглянути 10 шекспірівських вистав як українських, так і закордонних театрів. Чимало емоційних обговорень викликала постановка «Коріолана», здійснена Національним академічним театром імені Івана Франка (режисер Дмитро Богомазов).

Неоопера-жах «Гамлет» та постапокаліптична вистава «Romeo & Juliet» Ростислава Держипільського, що є сміливими експериментами з добре відомими трагедіями Великого Барда, назавжди закарбуються в памʼяті глядачів.

Незабутнє враження справила вистава «Буря» у постановці Оксани Дмитрієвої, створена у співпраці трьох українських театрів (Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької (Львів), Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. Афанасьєва і Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра).

Увазі гостей фестивалю були представлені також  трагедія «Гамлет» – режисерська робота Ольги Ларіної та Дениса Мартинова, у виконанні Київського академічного театру на Печерську, аскетична комедія «Сон літньої ночі» (режисер Андрій Білоус) Київського національного академічного Молодого театру.

Уривки з комедій Шекспіра під назвою “Date with William” представили неймовірно талановиті студенти І курсу акторського відділення ПНУ імені Василя Стефаника (керівники курсу Ростислав Держипільський, Надія Левченко). Юні актори вразили глядачів своєю майстерністю, сценічною грою, пластикою, музичними здібностями, палітрою емоцій. Не залишила глядачів байдужими ще одна студентська постановка «Matulka», в основі якої – трагедія В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», презентована акторами театральної академії імені Александра Зельверовича (Варшава, Польща). Відеозаписи, музика та анімація, використані в цій виставі, актуалізують вічні проблеми взаємопорозуміння батьків і дітей.

Молдовський «Театр Без Імені» (режисер Міхай Церне) представив сучасне втілення «Макбета», поєднавши певні елементи однойменних п’єс Вільяма Шекспіра та Ежена Іонеску. Ця вистава перегукується з подіями російсько-української війни і викриває злочини особи, у якій глядач упізнає дії кремлівського диктатора.

Актори італійського театру «The English Theatre Company and La Riabalta Teatro» приїхали до Івано-Франківська з виставою «Гамлет. Подвійна гра», в котрій гармонійно переплітається гумор, Шекспіроврепліки та філософію найвідомішої трагедії Стретфордського генія.

Про успіх цього масштабного проєкту в Івано-Франківську свідчать численні відгуки його гостей і учасників, а також той факт, що тепер Україна стала членом Європейської мережі шекспірівських фестивалів. Невдовзі, як відзначила головна співредакторка «The Palgrave Encyclopedia of Global Shakespeare» Ема Вирубалова (Дублін, Ірландія), розлога стаття про перший в Україні шекспірівський фестиваль  з’явиться на сторінках цього авторитетного шекспірознавчого видання. Рецензії на окремі вистави зголосився надрукувати журнал “Shakespeare Bulleten”. Маємо глибоке переконання, що проведення шекспірівських фестивалів в Україні стане доброю традицією. 

Теоретичні аспекти дослідження. Магія у літературі фентезі: Дефініції, маніфестації, функції. Колективна монографія Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Ред. Рязанцева Т. М., Канчура Є. О., – Київ, 2024. – 310 с.
Колективна монографія містить матеріали теоретичних досліджень поетики фентезі, апорбовані на міжнародних конференціях ЦДЛФ 2022 і 2023 рр. Теоретичні розвідки охоплюють проблеми інтерпретації категорій магічного, сакрального, чудесного, утопії й антиутопії та сприяють оновленню методологічних підходів і термінологічного інструментарію у вітчизняних студіях літератури фентезі. Для літературознавців, студентів-філологів, викладачів історії літератури і компаративістики, для всіх, хто цікавиться проблемами літератури фентезі.

Читати

Чернігівська обласна державна адміністрація.

Департамент культури і туризму, національностей та релігій

Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Центр дослідження життя і творчості Пантелеймона Куліша

Інститут Івана Франка

Чернігівський обласний історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь»

Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнській науковій конференції «Культурницький націоналізм Пантелеймона Куліша», що відбудеться 6–7  серпня 2024 року в Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя та Чернігівському обласному історико-меморіальному музеї-заповіднику Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь».

Тематика конференції охоплює різні аспекти життя і творчості Куліша: література, історія, публіцистика, мовознавство, фольклористика, народознавство.

Формат конференції: наживо та онлайн.

Заявки подавати на адреси оргкомітету: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ,   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Термін подання заявок – до 1 серпня.

За додатковою інформацією звертатися за телефоном 068 469 4977.

Молодший науковий співробітник відділу

Наукові інтереси:

- творчість київських неокласиків;

- історія української літературної критики;

- німецько-українські літературні зв’язки.

Статті:

1. До питання методологічної своєрідності київських неокласиків//Молода нація: Альманах. К.: Смолоскип, 2005. № 3 (36). С. 62–85.

2. Рецепція формалістичних ідей у колі київських неокласиків //Слово і час. 2006. № 11. С. 58–69.

3. Вихор і вогонь Олени Теліги //Теліга О. Вибрані твори. К.: Смолоскип, 2006. С. 303–314.

4. Проблематика німецькомовних літературознавчих праць Освальда Бургардта //Наукові записки / Національний університет «Києво-Могилянська академія». К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2007. Т. 72: Філологічні науки. С. 39–44.

5. Українська література в європейському контексті: компаративістичний аспект літературознавчих студій київських неокласиків//Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки» / Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького. Черкаси, 2012. № 26 (239). С. 86–90.

6. Польська література в літературно-критичному дискурсі київських неокласиків //Волинь – Житомирщина: Історико-філологічний збірник з регіональних проблем / Житомирський державний університет ім. Івана Франка, Житомирський історико-філологічний інститут регіональних досліджень, Житомирська обласна Спілка поляків України. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. Вип. 25. С. 196–201.

7. Неокласична антологія Юрія Клена // Мандрівець. 2015. № 1 (115). Січ.–лют. С. 35–41.

8. Невідомі історії літератури Миколи Зерова //Spheres of Culture /Maria Curie-Sklodovska University. Lublin, 2017. Vol. XVI. P. 230–238.

9. Der Krieg, die ukrainischen Neoklassiker und Manuskripte, die nicht verbrennen //Kulturkorrespondenz östliches Europa. Potsdam, 2023. № 3–4, März–April. S. 8–13.

Упорядкування видань:

Київські неокласики: Антологія. Київ: Смолоскип, 2015. 920 с.

Укладання бібліографії для видань:

Бібліографія// Зеров М. Вибрані твори / Упор. В. Панченко. К.: Смолоскип, 2015. С. 831–855.

Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка Національної Академії наук України

Колеґія Патріярха Мстислава

Кафедра історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

проводять у Харкові 25-26 жовтня 2024 р.

Міжнародну наукову конференцію

“СЮЖЕТ – МІФ – ІДЕОЛОГЕМА: СТРАТЕГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ В РАННЬОМОДЕРНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ»

Збройна агресія, що спирається на радикально націоналістичні ідеологеми винятковості російського народу та його особливої місії в світі, засвідчила неперехідну роль історичної міфології в формуванні глобальних тенденцій сучасної цивілізації. З огляду на це надзвичайно важливим стає об’єктивний науковий аналіз процесів трансформації історичної пам’яти, в контексті яких відбувалася міфологізація реальних подій, а згодом і перетворення спогадів про них на чинник істотних змін геополітичних орієнтирів. Особливо інтенсивними й далекосяжними стали ці процеси в трагічну епоху поглинання українських земель Московським царством // Російською імперією (XVII-XVIII ст.).

Інкорпорація України авторитарною державою спонукає до демонізації республіканських інститутів Речі Посполитої. Визиск Москвою релігійних мотивів її експансіоністської політики обумовлює антикатолицькі акценти в історичному наративі. Об’єктом ворожих інтерпретацій стає Берестейська унія. Відбувається героїзація постаті Богдана Хмельницького. Всі ці тенденції позначають розвиток жанрів, маргіналізованих у перебігу літературознавчих студій: історичної прози, епічної та ліро-епічної поезії, драматургії. В цьому текстовому просторі простежується трансформація реальних історичних сюжетів у міф, а відтак перетворення міфу на ідеологему. Для історика літератури, культури, суспільної думки цей процес становить важливий об’єкт аналізу.

Незмінним учасником попередніх конференцій у Харкові був незабутній академік Микола Сулима (26.04.1947-26.10.2023). 26 жовтня 2024 р. минає перша річниця його упокоєння. Проведення конференції присвячується вшануванню пам’яти визначного літературознавця. До участи в конференції запрошуються літературознавці, мистецтвознавці, історики культури, філософи, богослови. Оргкомітет подбає про публікацію кращих доповідей у «Віснику Харківського університету».

Заяви на участь у конференції слід направляти на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 1 липня 2024 р. за доданою формою.

Оргкомітет

ЗАЯВКА