Інститут літератури

докторка філогічних наук,  старший науковий співробітник; провідний науковий співробітник відділу зарубіжної україністики. 

Освіта:

1998 р. – закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка.

2001 р. – аспірантуру у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

2002 р. – захистила кандидатську дисертацію на тему: «Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму в прозі Івана Франка».

2018 р. – захистила докторську дисертацію на тему: «Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах». 

Сфера наукових інтересів

-         Історія української літератури;

-         Антропологія літератури;

-         Еміграційна література;

-         Сучасна біографістика;

-         Епістолярій та мемуаристика українських письменників;

-         Видання класичної літературної спадщини;

-         Текстологія;

-         Франкознавство;

-         Гендерні аспекти літератури, жіноче письмо. 

Науково-адміністративна діяльність:

2003–2010 рр. – вчений секретар Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

2010–2025 рр. (вересень) – заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України.

Авторка двох одноосібних монографій, 8 розділів до колективних монографій, понад 150 різножанрових наукових публікацій у фахових вітчизняних та закордонних виданнях, зокрема тих, які індексовані в міжнародних наукометричних базах, понад 70 статей до проєкту «Франківська енциклопедія».

Наукова редакторка тому «Франківської енциклопедії» (до вересня 2025 р.) – «Творчість Івана Франка. Поезія» (упорядкування та наукове редагування статей).

Наукова редакторка 11 наукових збірників, колективних монографій, репринтного видання альманаху «Перший вінок», двох перевидань творів Наталії Кобринської. 

Організація конференцій:

Організувала і провела 11 всеукраїнських і міжнародних конференцій, присвячених визначним постатям української літератури і культури (І. Франкові, Н. Кобринській, М. Павлику, М. Устияновичу, Ганні Барвінок, М. Коцюбинському, Ользі Дучимінській, Т. Бордуляку, Костянтині Малицькій, Франтішеку Ржегоржу), а також літературному альманаху «Перший вінок».

Упродовж 2014–2025 рр. провела 7 щорічних наукових франкознавчих конференцій-пленерів на Прикарпатті та Гуцульщині.

Під науковим керівництвом Алли Швець захищено 2 кандидатські дисертації. 

Науково-експертна діяльність

-         Експерт Українського Культурного Фонду (від 2023 р.);

-         Член експертної ради при Департаменті освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації (від 2022 року);

-         Член постійної комісії при Департаменті освіти і науки Львівської облдержадміністрації з відзначення ювілейних дат освітян та вчених області (від 2022 р.);

-         Член ради експертів та міжнародного журі Міжнародної премії Івана Франка (від 2020 року);

-          Членом комісії конкурсу «Наука для зміцнення обороноздатності України» Національного фонду досліджень України (2024 р.).

Участь у популяризації науки:

1. Авторка і лекторка онлайн-проєкту «Її Лекторій: Творчині української дійсності».
2. Наукова експертка й учасниця 9 епізодів подкасту «Матері- засновниці» про відомих українок (Олена Пчілка, Наталія Кобринська, Уляна Кравченко, Софія Русова, Олена Кисілевська, Олена Залізняк, Олена Степанів, Мілена Рудницька, Ольга Кобилянська). Режим доступу до платформи: linktr.ee/uafoundingmothers
3. Наукова експерка подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» (проєкт Дому Франка і «Локальна історія») https://www.youtube.com/watch?v=51AH5J6Rmcw
4. Лекторка міжнародних заходів в Українському домі (Вашингтон), наукових та громадських інституціях (Філадельфія, Нью-Йорк, Базель, Відень, Париж, Малага, Верона, Мілан).

Літературознавчі премії та відзнаки:

-         Премія премії НАН України для молодих учених за серію монографій з франкознавчої тематики (2006 р.);

-         Львівської обласної премії імені Михайла Возняка (2019) у номінації «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади»;

-          лауреатка Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Хрестоматія. Літературознавство/Критика» (2018);

-          Лауреатка конкурсу на краще книжкове видання НАН України у номінації «Монографічні видання. Суспільно-гуманітарний напрям» (2019);

-         Увійшла в топ-10 Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу – 2018» в номінації «Життєпис» (2019). 

Нагороди (державні, академічні, обласні):

-         Почесна грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом»  (2019);

-          Грамота Львівської обласної ради (2023);

-          Пам’ятна відзнака на честь 100-річчя Національної академії наук України (2018);

-          Почесна грамота Голови Львівської обласної державної адміністрації (2019);

-          Подяка міського Голови міста Львова (2019);

-          Диплом Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради «відомим вченим і знаним фахівцям» (2020);

-          Почесні грамоти Президії НАН України, Львівської облдержадміністрації, Західного наукового центру (ЗНЦ) НАН України та МОН України.

Співпраця з іншими науковими інституціями:

-         Член Наукового товариства імені Шевченка (від 2020);

-         Української асоціації дослідників жіночої історії (від 2024);

-         Член редколегії «Вісника Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія літературознавство» (від 2023 р.).

Монографії (індивідуальні):

1. Злочин і катарсис: Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму в прозі Івана Франка. Львів, 2003. 236 с.
2. Швець А. Жінка з хистом Аріадни : Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах : монографія / Ін‑т Івана Франка НАН України ; Лекторій СУА з жіночих студій ; ВГО Союз Українок. Львів, 2018. 752 с. 

Статті, індексовані в міжнародних наукометричних базах

Scopus i Web of Sciences 

1. James Joyce’s Dubliners and Nataliia Kobrynska’s Galicians: Concurrences, Mirrorings and Differences // Life Writing, 2022. Volume 19, Issue 4, P. 499–516 (Published online: 13 Jul 2021). (індексовано у базі Scopus) Режим доступу. https://www.tandfonline.com/toc/rlwr20/19/4 (у співавторстві з О. Гальчук)
2. Expressionist Narrative of War (Vasyl Stefanyk’s Novellas in the Western European Context) //Verbum. 2021. № 12. p. 4. https://doi.org/10.15388/Verb.23 (індексовано у базі Scopus)
3. Anthropological dimensions of war in the works of Natalia Kobrynska (у співавторстві) //Balkanistic Forum. 2022. 31(3). p. 191–207 (індексовано у базі Scopus) (у співавторстві з М. Дрогомирецька)
4. «На чужу основу я накладав свої узори»: орієнтальна генеза легенди Івана Франка “Арот і Марот” // Сходознавство, Вип. 90. С. 207–230. (індексовано у базі Scopus) 

Розділи у колективних монографіях:

1. «…Спів молодого людського духу» (антична міфоейдологія в художній практиці Івана Франка) // Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка: (Ейдологічні нариси) /К. І. Дронь, Б. С.  Тихолоз, Н. Б. Тихолоз, А. І . Швець; за наук. ред. Б. С. Тихолоза.   – Л., 2007. – С. 130–169.
2. «Наша духова зв’язь щораз міцніє» (Наталія Кобринська та Чехія) // Ukrajinistika: minulost, přítomnost, budoucnost III = Україністика: минуле, сучасне, майбутнє III) : literatura a kultura = література та культура : kolektivní monografie věnovaná 20. výročí zahájení výuky ukrajinštiny jako studijního oboru na Filozofické fakultě Masarykovy univerzity v Brně = колективна монографія, присвячена 20-річчю україністики на Філософському факультеті Університету імені Масарика в Брно / [editoři: H. Myronova, O. Čmelíková (Gazdošová), P. Kalina, K. Kuznietsova, I. Shysterov]. – Brno : [b. m.], 2015. – S. 299–306.
3. Живу більше працею про українців – моїм життєвим покликанням» (культуротворча місія Франтішека Ржегоржа) // Будитель нашого народного духу: Микола Устиянович (до 210-ї річниці від дня народження) : колективна монографія / Інститут Івана Франка НАН України ; Відп. ред., передм. А. Швець; Львів, 2022. С. 167–186.
4. Жіночий слід в історії взаємин Івана Франка та Михайла Павлика // Творець нового культурного українства: Михайло Павлик. До 170-річчя від дня народження : колективна монографія. монографія / Інститут Івана Франка НАН України /Відп. ред.; передм. А. Швець; Львів, Івано-Франківськ, 2023. С. 86–103.
5. «Вона задумала “Перший вінок”, увела його в нашу громаду, прояснила долю галицько-руського жіноцтва»: Наталія Кобринська і видавнича історія «Першого вінка» // «В імені нашої національної єдности»: авторські голоси альманаху «Перший вінок»: колективна монографія. Львів, 2024 / за наук. ред. А. Швець ; передм. А. Швець. С. 18–30.
6. «Спосібна і багата натура»: Софія Окуневська // «В імені нашої національної єдности»: авторські голоси альманаху «Перший вінок»: колективна монографія / за наук. ред. А. Швець ; передм. А. Швець. С. 120–130.
7. «Коли війна нелюдяна кривава…»: Франкова поетична візія війни в контексті його життєтворчості // Незалежність у полум’ї війни: українська література спротиву. Київ: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2024. С. 121–168.
8. Людина і війна в новелістиці Василя Стефаника: антропологічні виміри Література та історія: антропос–топос–тропос: монографія; за ред. Михайла Гнатюка.  Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. С. 309 –320.

Вибрані публікації:

1. Образно-поетичний світ оповідання І. Франка “Під оборогом” // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006. – № 1. – С. 150–153.
2. «Цвіт – се кокетерія ростини…» (флористичні образи у творчості Івана Франка) // Іван Франко: дух, наука, думка, воля: Матеріали Міжнародного наукового конґресу, присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня –1 жовтня 2006 р.) – Л., 2008. Т. 1. – С. 825–832.
3. Незакінчена поема Івана Франка «Мелеагер»: Міфоейдологічний аспект // Дивослово. – 2008. – № 11. – С. 38–42.
4. До історії одного видавничого проекту (Іван Франко та Олександра Озаркевич) // Українське літературознавство. – Львів: Вид. Центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – Вип. 72. – С. 119–128.
5. Із секретів «сімейного огнища» Івана Франка: мемуарні одкровення (неопубліковані спогади Марії Грінченко) // Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія. – К., 2010. – Т. 5. – С. 181–189
6.   Грінченко М. Спогади про Івана Франка та про його семйове огнище /Підготовка тексту, коментарі А. Швець // Там само. – С. 190–227.
7. «...Подружжя майже завсігди – лотерея...» (Матримоніальна концепція Івана Франка) // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації: Збірник наукових праць / НАН України. Інститут Івана Франка; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Редкол.: М. Жулинський (голова) та ін. – Київ; Львів, 2011. –  Випуск І: Огляди. Статті. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія. – С. 128–136.
8. «Більшого обожателя Вашого таланту, як я, трудно знайти» (Наталія Кобринська про творчість Іваана Франка в листах до нього). Передмова, упорядкування тексту і коментарі Алли Швець // Там само. – С. 351–371.
9.  «Наші погляди, змагання, інтереси так з собою близькі...» (Іван Франко та Наталія Кобринська в епістолярному дискурсі) // Українське літературознавство. – 2011. – Вип. 74. – С. 174–189.
10. Оповідання Івана Франка «Під оборогом» та казка Наталії Кобринської «Хмарниця»: ейдологічні паралелі //Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Франкознавство. – Вип. 55. – Л., 2011. – С. 97–107.
11. «Я з Кобилянською добре жила, жию і буду жити…» (Наталія Кобринська та Ольга Кобилянська: амплітуда життєтворчих взаємин / Алла Швець // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 585–586. – Слов’янська філологія. – Чернівці, 2012. – с. 183–190.
12. «Прихильниця Ваша від усего серця» (Ольга Франко та Олена Пчілка: життєтворча історія) / Алла Швець //Укр. літературознавство. – 2012. – Вип. 76. – С. 60–80.
13. «Життя так само сильне, як смерть…» (метафізична проблематика Еросу і Танатосу в прозі Наталії Кобринської) / Алла Швець // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія : лінгвістика і літературознавство: міжвуз. зб. наук. ст. ; Бердянськ: БДПУ, 2013. Вип. ХХVII. –  Ч. 4. – С. 7–19.
14. Модернізм Наталії Кобринської в літературно-критичному дискурсі fin de siècle (проблеми рецепції) / Алла Швець // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія літературознавство /За ред. д.ф.н., проф. М.П. Ткачука Вип. 36. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. – С. 180– 185.
15. Іван Франко – Натаілія Кобринська – Михайло Павлик: консенсуси та контроверзи / Алла Швець // Українське літературознавство. – Л., 2014. – Вип. 78. С. 152–161
16.  Лімінальні топоси в художньому світі «Казок» Наталії Кобринської / Алла Швець // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Л., 2014. – Вип. 60. Ч. 2. – С. 217–228.
17.  Европеїзм Наталії Кобринської : соціокультурна комунікація та творча рефлексія // Spheres of culture.Volum VIII. –Lublin, 2014. – S. 62–71.
18. «Се новий тип жінки-емансипантки, введений в нашу літературу» (художній світ Франкової «Маніпулянтки» // Вісник Львівського університету. Серія. філологічна. Франкознавство. ‒ 2015. ‒ Вип. 62. ‒ С. 14‒27.
19.  «Найбільша жінка Галицької землі, яка завжди вміла “бути собою”» (до 160-ліття від дня народження Наталії Кобринської) // Слово і час. ‒ 2015. ‒ № 10. ‒ С. 68‒75.
20. Йосиф Застирець ‒ духовний порадник та популяризатор Івана Франка у світі (до 100-річчя від часу висунення Івана Франка на Нобелівську премію) // Українське літературознавство. 2015. ‒ Вип. 79. ‒ С. 104‒117.
21.  «Між нами антагонізм двох культур, а надто конкуренція…» (Наталія Кобринська та Михайло Павлик: діалектика особистого й творчого) / А.І. Швець // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2016. –№ 44. – С. 196–203.
22.   Збірка Наталії Кобринської «Казки»: творча ґенеза, проблеми рецепції, семантика та поетика / Швець А. І. // Наукові праці : науково-методичний журнал. – Вип. 265. Т. 277. Філологія. Літературознавство. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім.. Петра Могили, 2016. – С. 98–104.
23. «Один із найчесніших та найідеальніших людей, яких я стрічав у своїм житті…» (Іван Франко у взаєминах з Миколою Ковалевським) / Алла Швець // Записки НТШ. – Львів, 2016. – Т. ССLXIX: Праці філологічної секції. – С. 391‒409.
24. Національна ідентичність як життєтворчий імператив Наталії Кобринської // Jahrbuch der VI. Internationalen virtuellen Konferenz der Ukrainistik "Dialog der Sprachen - Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht" = Щорічний науковий збірник Шостої міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції з україністики “Діалог мов – діалог культур. Україна і світ” : Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. Bd. 2015 = Серія: Міжнародна наукова Інтернет-конференція з україністики. Щорічник. Випуск 2015 / [Herausgegeben von Olena Novikova, Peter Hilkes, Ulrich Schweier]. ‒ München: Open Publishing LMU, 2016. ‒ S. 685‒691.
25.  «Де льокувати серце, думку і себе саму?» (життєві контроверзи двох заповітів Наталії Кобринської) // Прикарпатський вісник НТШ. Серія: Слово. ‒ 2016. ‒ Вип. 2(34). ‒ С. 349‒362.
26. «Перед Вами, Пане Професор, відкриваю душу до дна» (profession de foi Наталії Кобринської в її листах до Михайла Грушевського) //Українське літературознаство. ‒ 2016. ‒ Вип. 81. ‒ С. 89‒104.
27. Наталія Кобринська: генераційна ідентичність і дезінтеграція // Вісник Львів. ун‑ту. Серія філологіч. Вип. 67. Ч. 1. Львів, 2018. С. 191‒203.
28.  «Вельми цікавими були мої відносини до Драгоманова» (Наталія Кобринська та Михайло Драгоманов: вектори життєтворчості // Прикарпат. вісник НТШ. Серія : Слово. 2017. № 4; 2018. № 3. С. 215‒228.
29.  «Своїм віщим духом вичула усі воєнні страхіття»: екстеріоризація особистого досвіду війни в антимілітарній прозі Наталії Кобринської // Наукові записки Терноп. нац. пед. ун‑ту ім. В. Гнатюка. Серія : Літ‑во. 2018. Вип. 48. С. 121‒143.
30.  «Новелі чисто психологічних настроїв» (жанр «психограми» в художній прозі Н. Кобринської) //Закарпатські філологічні студії. Вип. 3. Т. 3. Ужгород, 2018. С. 34‒39.
31. «Я завше щиро радів, коли Франку повелось що доброго написати» (Михайло Павлик та Іван Франко  у літературно-критичній взаєморецепції) //  Іван Франко: «Я єсть пролог…» : Матеріали   Міжнародного наукового конгресу до 160-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 22–24 вересня 2016 р. ) : у 2-х т.  Т. 1. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. – С. 236–252.
32.  «Вона ніколи не була завзятою феміністкою». Життєтворчість Наталії Кобринської // Дивослово. 2020. № 4. С. 52‒60.
33.  «Одна галичанка, симпатичная Паньку» (Наталія Кобринська – «Люба доня» і «пленіпотент» Пантелеймона Куліша в Галичині) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2019. Т. CCLXXII: Праці Філологічної секції. С. 113–129.
34. «Місто у міфічній далечині» (художня візія Львова у прозі Івана Франка) // Українське літературознавство. 2020.Вип. 85. С. 252–265.
35. Художня візія Львова у прозі Івана Франка: взаємодія психобіографічного і символічного топосів // Наративи переміщень та географії ідентичностей у художньому дискурсі : матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 15–16 жовтня 2020 року) / упоряд. М. Шимчишин = Narratives of Movements and Geography of identitIes in Cultural Discourse : Proceedings of the International Conference (Кyiv, October 19–20, 2020) / ed. by Mariya Shymchyshyn. Київ, 2020. С. 96–97.
36. Франків поетичний цикл «Скорбні пісні»: аспекти поетики //Слово і час. 2021. № 5. С. 3‒21. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2021.05.3-21. Режим доступу: https://il-journal.com/index.php/journal/article/view/1029
37. «Нам не сором буде колись згадати той час, в який нам судилося жити» (Леся Українка і Михайло Павлик: вектори життєтворчости) //Волинь філологічна: текст і контекст. Леся Українка: особистість, нація, світ. 2021. № 32. С.200–230. https://doi.org/10.5281/zenodo.5949129
38. «Передусім бути собі ціллю, для власного духа працювати, як бджола». Вступне слово // Анатомія письменниці. К.: Creative Women Publishing. 2021. С. 2‒5.
39.  Історія на полях: Олена Пчілка, Наталія Кобринська, Уляна Кравченко, Євгенія Ярошинська, Леся Українка, Ольга Кобилянська // Анатомія письменниці. К.: Creative Women Publishing. 2021. С. 22–28, 42–43, 49–50, 55, 58–59, 62–65. 71, 84–85, 88–89, 94–95,117–118, 124–127, 139–140, 147–149, 153–155, 162–163, 171–172, 174–175, 178–179, 184–185, 191–198, 212, 224–226, 228–230.
40. «Від неї виводиться новий тип українки»: Наталія Кобринська // Українка в світі. Торонто, 2021, № 211-212, квітень-вересень, С. 64–69.
41. Візія війни в новелістиці Василя Стефаника // Василь Стефаник в українському та світовому соціо­куль­тур­ному просторі : доп. та повідомл. міжнар. наук. конф., присвяченої 150-річчю від дня народження В. Стефаника (Львів, 25–26 черв. 2021 р.) / Відп. ред. В. Ферштей ; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефа­ника. Львів, 2021. С. 46 –52.
42. Вчитування і перечитування: про невичерпність смислів у творчості Лесі Українки [Моклиця М. Леся Українка: деконструкція прочитань: Монографія. Київ: Видавничий дім «Кондор», 2022. 432 с.] // Слово i Час. 2022. № 6. С. 111 –112. Рецензія.
43. Іван Франко за лаштунками «Першого вінка», або Десять контроверз видавничої історії альманаху // Слово і час. 2023. № 2. С. 69–88.
44. «Я також пала жертвою війни»: війна в мемуарному наративі Костянтини Малицької //Studia Polsko-Ukrainskie. № 10. Warszawa, 2023. S. 190–210.
45. Поезія Івана Франка «Царські слова» в контексті антиімперського дискурсу письменника // Слово i час. 2023. № 5. С. 72–85.
46.  «Ми собі так добре жили»: Ольга Кобилянська у взаєминах з Наталією Кобринською // Гендер в деталях. Режим доступу: https://genderindetail.org.ua/library/istoriya-i-pamyat/olha-kobylianska-u-vzaemynah-z-nataleyu-kobrynskoyu.html. Розміщено: 18. 06. 2024 р.
47. Літературна інтелігенція в часі російської інвазії Галичини 1914–1915 рр. // Galicja. Studia i materiały. Rzeszów:  Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2024. T. 10. S. 442–458.
48. Ruch kobiecy w Galicji w okresie międzywojennym. Ideologia i retrospekcja historyczna / Алла Швець // Dialog dwóch kultur /Діалог двох культур. Sulejówek, 2024. № 1. Rocznik XVIII/ Річник. XVIIІ. С. 148–161.
49.  «Важкая до добра дорога»: гуманістичні візії Івана Франка // Слово і час. 2024. № 6. С. 29–41.
50. «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним»: Наталія Кобринська // Ті, що творили «Перший вінок» / Наукова редакторка А. Швець. Київ : Creative Women Publishing, 2024.  С. 11–29.
51. Образ «грабівницької війни» у Франковій поезії «Інвазія» //Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка «Слово». 2025. Вип. 21 (77). С. 174–187.
52. «Моя повага до Вас далеко ще більша, ніж Ви взагалі можете думати»: Олена Пчілка у творчих діалогах з Іваном Франком. (2025) // Волинь філологічна: текст і контекст. № 3. С.7–43. https://doi.org/10.29038/2304-9383.2025-39.shv

Михайлова Т. «Пам‘яті глибоке джерело»: Василь Стус і переосмислення російської літератури. Київ: Наукова думка, 2023.
Монографія пропонує поглянути, як видатний український письменник ХХ століття Василь Стус оцінював і переосмислював російську літературу. На багатому матеріалі проаналізовано, що він читав, як читав і яким чином (на прикладі численних інтертекстуальних зв‘язків) прочитане позначилося на його власній літературній творчості. Окрім поезії, прози, перекладів В.Стуса, епістолярію, спогадів про нього, досліджено літературно-критичні статті та рукописні матеріали письменника.

Читати

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА 

КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 18 жовтня 2025  року 

взяти участь

у науковому семінарі

«РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА. 

ВІЗІОНЕРИ МАЙБУТНЬОГО: МРІЙНИКИ, ПРОВИДЦІ, СЛІПЦІ»

А нас, тих, що знали зарані пісню…

Майк Йогансен

Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, — власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.

Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:

• Україна в системі координат “минуле-майбутнє”;

• Ренесанс 1920-х в альтернативній версії якбитології;

• Література між соціальною утопією, неоміфологізмом і науковою фантастикою;

• Образ митця у “візійних” творах;

• Українське майбутнє в театрі, кіно, музиці, образотворчому мистецтві.

Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної проблематики семінару.

Формат проведення семінару: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).

Для участі в семінарі просимо до 1 жовтня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника, подавши розгорнуту анотацію доповіді до 1500 знаків.

Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях:

Слово і час, Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство, «Синопсис: текст, контекст, медіа»,включених до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на 

здобуття наукового ступеня доктора наук і доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія.

Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам. 

КОНТАКТИ:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сніжана Жигун

Ростислав Мельників

Центр дослідження літератури фентезі

Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка

Національна академія наук України

Запрошують на конференцію

Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі. Музика, танці та театр у фентезійних світах: роль розваг у світобудові та магічних системах,

що відбудеться 16-17 січня 2026

об 11 (за Київським часом)

До обговорення пропонуються такі питання:

-          Музика, співи, музиканти та мандрівні барди;

-          Театр, пантоміма, маскарад і ляльковий театр;

-          Карнавал, хода, вуличні розваги та цирк;

-          Танці та хореографія,

-          Діонісійський та Аполоністичний нурт,

-          Театральність, спектаклі та вистави

-          Лімінарність, ритуальність і обряд переходу;

-          Карнавальніть, тілесність і гумор

-          Наративні стратегії та описові техніки зображення танцю/ музики.

Зголошення приймаються до 1 жовтня 2025, для зголошення просимо заповнити форму: https://bit.ly/4ldyrk0

Робоча мова: англійська  

Детальніше в інформаційному листі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Cоціально-гуманітарний факультет

Бердянського державного педагогічного університету

Кафедра української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Кафедра україністики Варшавського університету (Польща)

School of English, Трініті-коледж, Дублін (Ірландія)

Інститут слов’янських мов Цхум-Абхазької Академії наук Грузії (Грузія)

Чеський центр Київ

25–26 вересня 2025 року на базі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства соціально-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету відбудеться Міжнародна наукова конференція «Як Гомер став Сімпсоном:  інтерпретація класичної літератури в сучасному літературному та медіапросторі». До участі запрошуються науковці, викладачі та співробітники навчальних закладів, аспіранти, магістранти, студенти.

До обговорення пропонуються такі питання:

1. Рецепція античних сюжетів у сучасній масовій культурі та літературі
2. Інтерпретація образів класичної художньої літератури в коміксах та графічних романах
3. Діалог епох: класична література як джерело сучасних наративів
4. Процеси «осучаснення» класичних творів: античні, середньовічні, ренесансні та барокові герої в новітній літературі
5. Стратегії перекодування класичних текстів у сучасні медіакультурні та літературні формати
6. Вивчення ролі перекладу в процесі адаптації традиційних сюжетів та образів
7. Освітній потенціал сучасних адаптацій класичної літератури
8. Популяризація класичної літератури через сучасні медіа
9. Національні особливості рецепції класичних художніх творів у кіно, літературі й театрі.
10. Трансформація класичних наративів у сучасних медіа
11. Сучасні культурні тренди та їх вплив на адаптацію класичної літератури

Учасники конференції можуть запропонувати власну тему для обговорення в рамках тематики конференції.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Форма участі в конференції: конференцію буде проведено в дистанційній формі (передбачає онлайнову доповідь із застосуванням комунікаційних технологій).

Для участі в конференції необхідно до 30 липня 2025року подати заявку, заповнивши Google-форму

Лінк на форму https://forms.gle/j1DE492LD1Jy4u14A

Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 1 вересня 2025 року.

Реєстраційний внесок – 250 грн. (упорядкування програми та збірника тез, сертифікат про участь). Реквізити для оплати оргкомітет повідомить у листі-запрошенні.

Публікація матеріалів. Матеріали конференції будуть опубліковані до початку її роботи в збірнику тез доповідей (вимоги до тез див. нижче). Після отримання підтвердження про внесення теми до програми учасникам до 15 серпня 2025 року необхідно надіслати тези доповіді.

Контакти:

Адреса: 71112, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, факультет філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства.

Телефони:

+38 (095) 746-47-90 – Харлан Ольга Дмитрівна (також Viber, Telegram), +38 (066) 946-47-02 – Табакова Ганна Іванівна (також Viber, Telegram) (з питань подання заявок та програми конференції); +38 (050) 680-08-26 ‒ Свіца Тетяна Володимирівна (з питань сплати оргвнеску);

Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (для тез).

ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЇ ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ

Обсяг тез – 2 сторінки.

Стандарти: аркуш формату А4, документ у форматі *doc (Word 1997-2003), шрифт набору Times New Roman Cyr, кегль 12 pt, міжрядковий інтервал – 1.0, всі поля – 2 cм. Сторінки без нумерації. Параметри абзацу: перший рядок – відступ 1 cм, відступи зліва і справа – 0 мм.

Якщо Ви використовуєте шрифти, відмінні від Times New Roman Cyr, будь ласка, надішліть їх електронний варіант.

Текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки. Допускається виділення ключових понять напівжирним шрифтом, цитат – курсивом. Необхідно використовувати лапки-ялинки «…». При наборі тексту потрібно розрізняти символи дефісу (-) та тире (–).

Матеріали розташовуються в такій послідовності:

1)    прізвище та ініціали автора / авторів (окремий абзац з вирівнюванням за правим краєм);

2)    науковий ступінь або аспірант / магістрант (окремий абзац з вирівнюванням за правим краєм);

3)     місце роботи / навчання: назва установи, населеного пункту (якщо його назва не входить до складу назви установи); вся інформація про місце роботи – окремий абзац з вирівнюванням по правому краю;

4)    заголовок (великими літерами, напівжирний шрифт, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);

5)    основний текст; бібліографічні посилання беруться у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою з пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [4], [6, 35], [6; 7; 8], [8, 21; 9, 117]. У реченні крапка ставиться після дужок, посилань.

6)    список використаних джерел – не більше 5 позицій. Бібліографічний опис списку використаних джерел може оформлятися з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні  положення та правила складання».

Джерела наводяться в алфавітному порядку (окремі абзаци з виступом першого рядка – 1 cм).

Зразок оформлення тез:

Коваленко В.О.,

кандидат філологічних наук,

Бердянський державний педагогічний університет

ЗАГОЛОВОК

[Текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст, текст]

Зразок оформлення списку джерел:

Література

1. Захара І. Лекції з історії філософії. Вид. 2-ге. Львів, 1997. 322 с.
2. Петрик О. І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід і перспективи для України: монографія / відп. ред. В. М. Геєць. Київ: УБС НБУ, 2008. С. 302-310.
3. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2003. 448 с.
4. Грищук В. В. Літературна казка: становлення і розвиток жанру. Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Сер.: Літературознавство. № 1. С. 22-27.
5. Vogler Pen b. Pride and partridges. Jane Austen and Food. The Guardian. 2013, 21 Nov. [online]. URL:  https://www.theguardian.com/books/2013/nov/21/jane-austen-food-emma-bennet-dining (30.11.2024).

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В. Г. Короленка

Полтавська обласна рада

Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України

Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Криворізький державний педагогічний університет

Полтавська академія неперервної освіти  імені   М. В. Остроградського

Запрошуємо Вас узяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Художньо-змістовий простір прози Феодосія Рогового: до 100-річчя від дня народження письменника», яка відбудеться 25–26 вересня 2025 року в змішаному форматі на факультеті української філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Напрями роботи конференції:

1. Біографічний, меморіальний, епістолярний дискурси творчої постаті Ф. Рогового.
2. Проза Ф. Рогового в об’єктиві літературознавства й фольклористики.
3. Епічний доробок Ф. Рогового в аспекті літературного краєзнавства й музеєзнавства.
4. Мовознавчий вимір творчості Ф. Рогового.
5. Журналістська діяльність письменника. Публіцистичність стилю митця.
6. Художнє слово Ф. Рогового в порівняльно-філологічних студіях.
7. Методичний підхід до вивчення творчої спадщини Ф. Рогового.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Орієнтовний порядок роботи конференції:

25 вересня 2025 року (четвер) – два пленарні засідання з перервою на обід, робота секцій.

26 вересня 2025 року (п’ятниця) – робота круглого столу «Творчість Ф. Рогового в ЗЗСО та ЗВО: ярмарок інноваційних ідей» (засідання методичної секції онлайн); робота молодіжної платформи: студентсько-учнівські наукові читання до 100-річчя від дня народження Ф. Рогового.

Форми участі: очна (виступ у режимі онлайн) і заочна (подання тексту виступу / доповіді для публікування в матеріалах конференції без виступу). 

Покликання на платформу й код доступу для дистанційного спілкування будуть указані в запрошенні.

Для участі в конференції просимо до 31серпня 2025 року заповнити заявку учасника: https://forms.gle/VjsdV3KxTnnT6gp4A (треба скопіювати покликання і вставити у браузер). У разі виникнення проблем просимо надіслати заявку за традиційною формою, вказавши прізвище, ім’я і по батькові учасника, місце роботи, посаду, науковий ступінь, вчене звання (за наявності), тему доповіді і коротку анотацію (до 300 знаків).

Оргкомітет проаналізує запропоновані теми щодо відповідності змісту конференції та повідомить про внесення їх до програми до 5 вересня 2025 року.

Вимоги до оформлення матеріалів:

Файл із тезами необхідно назвати за прізвищем їх автора, наприклад, tezu_Radko.doc.

Обсяг тез – до 6 сторінок без переносів та нумерації; формат А-4 в текстовому редакторі Word 2003, 2007 у вигляді файлу з розширенням *.doc; шрифт – Times New Roman, 14 pt; інтервал – 1,5; абзацний відступ – 1,25; усі поля – по 2 см.

Структура допису:

1) прізвище й ініціали автора (-ів), науковий ступінь, вчене звання, посада (за наявності), інформація про наукового керівника (для здобувачів) (шрифт 14 pt, курcив, вирівнювання по центру);

2) назва навчального закладу, місце діяльності, країна (шрифт 14 pt, курcив, вирівнювання по центру);

3) назва тез (шрифт 14 pt, напівжирний, заголовними літерами, вирівнювання по центру);

4) через один рядок − основний текст (вирівнювання по ширині).

5) список використаних джерел (одразу після тексту, вирівнювання по ширині, в алфавітному порядку й оформлений відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»).

За точність цитування, наведення прізвищ, дат, посилань, граматичні та стилістичні помилки відповідальність несуть автори.

Зразок оформлення тез

Радько Г. І.,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української літератури,

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка,

м. Полтава, Україна

 ФЕОДОСІЙ РОГОВИЙ ТА ЙОГО ТВОРЧІСТЬ НА ТЛІ 60-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт, текcт.

Cпиcок викориcтаних джерел

За матеріалами конференції впродовж місяця після її проведення буде укладений електронний збірник і розісланий учасникам, а також викладений на сайті кафедри української літератури та в репозитарію наукової бібліотеки імені М. Жовтобрюха ПНПУ.

Кожен учасник конференції / автор тез отримає сертифікат (16 годин).

Адреса оргкомітету: Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, кафедра української літератури, Україна, 36003,  м. Полтава, вул. Остроградського, 2,  корпус 2,  поверх 4, каб. 414, 425. 

Контактні особи: доцентка кафедри української літератури Мелешко Віра Анатоліївна: +38(066)212 81 03, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (надсилання тез, надсилання заявок, організаційні питання);

старша лаборантка кафедри української літератури Деменська Тамара Юріївна: lit.kaf(at)ukr.net (уточнення інформації, пропозиція співпраці).

Кафедра філології та кафедра культурології
Українського католицького університету
(Львів, Україна)

Центр транснаціональних і транскультурних студій

Університету Вулвергемптона (Велика Британія)

Горійський державний педагогічний університет (Грузія)

Кафедра українських студій Університету Палермо (Італія)

2–3 жовтня 2025 року на базі кафедри філології Українського католицького університету (Львів, Україна) відбудеться Міжнародна наукова конференція «Людина і природа в добу Антропоцену: екокритичні читання».

Екологічна критика, гуманітарні студії довкілля, «Green Studies» – це не просто спосіб пізнання тексту, а метод інтерпретації світу за його межами і практика зміни моделі взаємодії людини і природи в добу Антропоцену. Міждисциплінарна конференція покликана розвивати діалог довкола актуальних проблем на перетині гуманітарного, природничого і соціального знання: екопоетики, кліматичної прози, біоетики, Animal Studies, постгуманізму і трансгуманізму, екологічного активізму, природних і техногенних катастроф, нуклеарного дискурсу у філософських, соціальних, психологічних, естетичних аспектах на широкому матеріалі літератури, культури і медіа.

До участі запрошуємо науковців, викладачів та працівників навчальних і наукових закладів, аспірантів, магістрантів, студентів.

До обговорення пропонуємо такі питання:

• Екологічна критика та екологічна поетика
• Доба Антропоцену й подолання антропоцентризму
• Екологічний гуманізм та активізм у літературі та культурі
• Межі природного: постгуманізм і трансгуманізм
• Людина і технології в аспекті екологічної кризи
• Кліматична проза й постапокаліпсис
• Нуклеарний дискурс, природні й техногенні катастрофи
• Студії тварин (Animal Studies): література і медіа
• Сталий розвиток та екологія в освіті
• Екофемінізм: літературні та культурні проєкції
• Екопоетика, екостилістика, еколінгвістика

Учасники можуть запропонувати власну тему для обговорення в межах тематики конференції.

Робочі мови: українська, англійська.

Формат: гібридний – наживо та онлайн (платформа Zoom).

Детальніше в інформаційному листі

<https://youtu.be/2NLHGeOFzUc

У США завдяки Національній федерації державних поетичних товариств (National Federation of State Poetry Societies) Сполучених Штатів Америки побачила світ міжнародна поетична антологія «Sunfiowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace. – Printed in the United States of America by Buster Bodhi Press, LLC Ormond Beach, FL, 2025. – 210 p.» із передмовою («Крилаті квіти мінного поля») Ігоря Павлюка, серед 173 авторів якої українські поети: Олександр Вертіль, Михайло Жайворон, Ірина Зелененька, Юрій Лазірко, Олександр Мамай, Ігор Павлюк, Людмила Павлюк, Матвій Смірнов.

Історія української літератури : у 12 т. / Національна академія наук України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Т. 12 :  Література після 1991 року / наук. ред. Р.Харчук. – Київ : Наукова думка, 2024. – 1007 с.

У дванадцятому томі «Історії української літератури» висвітлено літературний процес від здобуття Україною незалежності у 1991 р., що символічно позначає початок нової української літератури, автори якої відмовилися від соцреалізму й обстоюють принцип свободи творчості, до дня нинішнього. На відміну від попередніх томів, у 12-му розглядається актуальна література, для якої властиві плинні оцінки, невироблений канон або й канони, оскільки нині є сенс говорити про окремі канони для художнього і документального письма, «високої» літератури і жанрової. Матеріал організовано за родовим принципом, у томі представлено три роди «високої» літератури: поезію, прозу і драматургію. Оглядові статті доповнюють портрети тих авторів, творчість яких справляє найбільший вплив на розвиток українського письменства після 1991 р. Основою тому є творчість вісімдесятників. У виданні простежено розвиток жанрової літератури, подано огляд есеїстичного жанру, його доповнюють тематичні розділи, в яких висвітлено літературу Майдану (Революції гідності), поезію часів російсько-української війни і воєнну прозу та драматургію.

Читати