Інститут літератури

„Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія“ — унікальне академічне періодичне видання, призначене для публікації найновітніших вітчизняних досліджень з текстології та джерелознавства, а також не оприлюднених досі архівних матеріалів українських письменників та культурних діячів.

Журнал видається відділом рукописних фондів і текстології.

Головний редактор видання — Г. М. Бурлака.

Видано такі номери:

•  Том 1: Пам’яті Миколи Сиваченка — 2004.
• Том 2. — 2006.
• Том 3. — 2007.
• Том 4. — 2009.
• Том 5. — 2010.
• Том 6. — 2011.
• Том 7. — 2012.
• Том 8.
• Том 9.
• Том 10.
• Том 11-12. - 2017
• Том 13-14 -2019
• Том 15-2020

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К., 2004. — Том 1: Пам’яті Миколи Сиваченка.  — 324 с.

Перший том збірника наукових праць з актуальних питань літературного джерелознавства і текстології присвячен пам’яті видатного літературознавця Миколи Сиваченка. Подаються спогади і статті про вченого, матеріали з його архіву, бібліографія наукових праць.

Вміщено джерелознавчі і текстологічні статті на теми дослідження української класичної літератури. Вперше публікується одна з драм О. Олеся еміграційного періоду та поезії Грицька Чупринки.

ЗМІСТ 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К., 2006. — Том 2. — 400 с.

У другому томі збірника наукових праць вміщено джерелознавчу студію про журнал "Основа", статті про невивчені і дискусійні текстологічні аспекти творчої спадщини Юрія Яновського, Олеся Гончара, публікації творів Лесі Українки, Грицька Григоренка, листування Уласа Самчука та Юрія Лавріненка. Подано описи фондів Василя Барки, Василя Костащука, Галини Лащенко.

ЗМІСТ 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. —  К., 2007. — Том 3.— 479 с.

У третьому томі збірника подаємо низку джерелознавчих і текстологічних досліджень з історії української та білоруської літератур. Вперше публікуються: добірка листування Олександра та Осипа Барвінських, листи М. Комарова до Є. Чикаленка, ряд поезій О. Олеся. Подано описи фондів Марка Вовчка, Б. Лобача-Жученка, В. Винниченка, О. Олеся, В. Лазурського, П. Кравчука.

ЧИТАТИ 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. —  К., 2009. — Том 4. — 398 с.

Четвертий том періодичного збірника умістив джерелознавчі дослідження та публікації з історії української літератури другої половини ХІХ — початку ХХ століть. У науковий обіг вводиться ціла низка невідомих досі фактів і текстів цього періоду. Також подаються анотації фонду Олександра Здерковського та надзвичайно об’ємного й різнопланового фонду Олександра Білецького.

 ЧИТАТИ

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. —  К., 2010. — Том 5. — 575 с.

Черговий п’ятий том щорічника публікує низку джерелознавчих і текстологічних досліджень з питань української літератури ХІХ—ХХ століть. Розділ «Публікації» вводить до наукового обігу невідомі раніше тексти, які додають нові інформації з культурологічної сфери різного часу. Публікуємо також анотації п’яти фондів, нещодавно опрацьованих у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

ЧИТАТИ 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. —  К.: Laurus, 2011. — Том 6. — 502 с.

ЧИТАТИ 

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, 2012.  — Том 7. — 502 с.

ЗМІСТ

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, — Том 8.

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, — Том 9.

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, — Том 10.

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, — Том 11-12.

ЗМІСТ

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — К.: Laurus, — Том 13-14. — 616 с.

ЗМІСТ (укр)

ЗМІСТ (англ)

Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія/ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Київ, 2020. — Т. ХV. — 576 с.

ЗМІСТ (укр)

ЗМІСТ (англ)

22 березня  о 16 годині у Залі засідань Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка (вул. М.Грушевського, 4) на вшанування Всесвітнього дня поезії відбудеться захід "День улюбленого вірша". Усі бажаючі можуть прийти та прочитати улюблений вірш. Тих, хто планує виступати, просимо зголоситися у організаторів заздалегідь. Будемо раді бачити не лише співробітників Інституту літератури, а й колег з інших інститутів, а також небайдужих до поезії людей.

17-18 березня 2016 у Київському Національному Лінгвістичному Університеті відбулася міжнародна наукова конференція «Поетика Дому». Це тринадцята тематична наукова зустріч такого рівня, а її незмінний організатор, кафедра теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І. Фесенко КНЛУ, нині святкує двадцяту річницю свого заснування. 

Позірно просте формулювання загальної теми конференції розкрилося цілою палітрою можливостей дослідження концепту дому в сучасному літературознавстві. Запропоновані доповіді засвідчили плідність аналізу різноманітних аспектів дому в антропологічній, семіотичній, імагологічній, гендерній, герменевтичній, риторичній та інших, не менш цікавих, перспективах. 
Цьогоріч захід об’єднав майже півтори сотні українських та зарубіжних учасників, засвідчивши значне розширення обріїв наукового співробітництва КНЛУ: до Києва завітали науковці з Білорусі, Вірменії, Ізраїлю, Іспанії, Кувейту, Литви, Польщі, США, Угорщини. Родзинкою конференції стала англомовна секція, присвячена концепції дому в контексті академічного середовища й університетського роману.
Активну участь у заході взяли представники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Зацікавлення аудиторії викликали виступи Т. Свербілової і Л. Тарнашинської, виголошені на пленарних засіданнях. Доповіді торкалися актуальних проблем української літератури кінця ХХ і ХХІ ст., висвітлюючи особливості поняття дому у гібридному просторі прикордонних територій колишнього СРСР та меж приватного простору у тоталітарному суспільстві. Жваву дискусію викликав виступ Л. Демської–Будзуляк, яка досліджувала особливості приватного простору у соціокультурних практиках українського літературознавства 1910-20-х рр. на прикладі функціонування літературних салонів. Добре показали себе й аспіранти інституту О. Матвєєва, чия доповідь була присвячена образу України у щоденниковій прозі В. Винничека 1920-1950-х рр., та Я. Юхимук, яка дослідила функціональне завдання музичного екфрасису в романі Ю. Положія «Мері та її аеропорт».
Особливе значення конференція мала для нещодавно створеного Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури. Науковці, яких згуртував ЦДЛФ, впершеотримали можливість виступитиконсолідовано у межах секції «Виміри дому: містичне, фантастичне, оніричне» з доповідями, присвяченими творчості провідних майстрів фентезійної прози: Дж. Мартіна (О. Тихоимрова), Дж. Р. Р. Толкіна (В. Яремчук), Макса Фрая (Є. Канчура). Активне обговорення на секції викликали й виступи гостей з Кіровограда (О. Гольник) та Львова (М. Гірняк) у яких розглядалися містичні аспекти домашнього простору у творчості Г. Пагутяк. Значний інтерес аудиторії викликала також виголошена на пленарному засіданні доповідь керівника центру Т. Рязанцевої, присвячена функціонуванню описових технік у ранній прозі Дж. Р. Р. Толкіна.  
Важливим моментом конференції стала презентація збірника праць «Література французького Романтизму» проф. В. І. Фесенко. Ю. Павленко, яка готувала видання, відзначила, що у цій книзі наукову глибину поєднано з легкістю викладу, тож дослідження буде корисне не лише для фахових літературознавців, а й для всіх, хто цікавиться історією літератури. 
На завершення слід відзначити прекрасну організацію заходу. Вимогливе, змістовне наукове спілкування поєднане зі щирою, гостинною атмосферою, робить цю щорічну конференцію кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І. Фесенко у КНЛУ однією з найцікавіших академічних подій в Україні.  
На фото: 
1 - Президія пленарного засідання конференції 18.03.2016 (зліва направо): Викладач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ О.В. Узлова; завідувач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ, д. ф. н., проф. Н.О. Висоцька; Ст. викладач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ Б. І. Ніколаєв; завідувач кафедри культурології та українознавства ЗДМУ, д.ф.н., проф. О. Д. Турган; д.ф.н., проф. Л.Б. Тарнашинська, провідний науковий співробітник відділу літератури ХХ ст. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка;
2- Т. Г. Свербілова доповідає на пленарному засіданні 18.03; 
3 - Т.М. Рязанцева доповідає на пленарному засіданні 17.03.

29 березня 2016 року о 15-й годині в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (Культурно-мистецький центр) відбулася прем’єра документального фільму «АКАДЕМІК ДМИТРО НАЛИВАЙКО» (творчий проект Ігоря Козлика).

У цьому детальному відео-дослідженні про Д.С.Наливайка – доктора філологічних наук, академіка НАН України, завідувача від­ділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г.Шев­ченка НАН України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, провідного українського науковця-компаративіста, відомого в Україні та світі літературознавця – захоплено, тепло, з любов’ю та глибокою повагою говорять колеги та учні; у майже тригодинному фільмі, який композиційно складається із чотирьох частин (за зразком симфонічного твору) глядачеві запропоновано авторську версію дослідження наукового шляху видатного вченого, у якому проаналізовано вагомий внесок Д.С.Наливайка в українське літературознавство, зокрема компаративістику, а також його багатий педагогічний досвід.

Біобібліографію на 239 назв (публікації за період від 1959 до 1995 року) видану в 1999 році до сімдесятиріччя Д.С.Наливайка можна переглянути тут.

Науково-дослідний центр „Біблія і культура”

у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Створений у грудні 1990 р.

Науковий керівник — доктор філол. наук А. Є. Нямцу.

Друкований орган — збірник „Біблія і культура”.

Офіційний сайт — www.chnu.cv.ua

Наукова лабораторія ренесансних студій

у Запорізькому державному університеті. Створена 1 січня 1998 р. (З 1 січня 2004 р. лабораторія функціонує в Гуманітарному університеті „Запорізький інститут державного та муніципального управління”).

Науковий керівник — доктор філол. наук Н. М. Торкут.

Друкований орган — збірник „Ренесансні студії”.

Офіційний сайт — www.shakespeare.zp.ua

Науковий центр шевченкознавчих досліджень

у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького. Створений у вересні 1999 р.

Науковий керівник — доктор філол. наук В. Т. Поліщук.

Друкований орган — Матеріали шевченківських конференцій.

Офіційний сайт — www.cdu.edu.ua

Східний філіал Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка

у Луганському національному педагогічному університеті ім. Тараса Шевченка. Створений у 2000 р.

Науковий керівник — доктор філол. наук О. А. Галич.

Друкований орган — збірник „Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка”; „Слобожанщина: Літературний вибір”; матеріали конференцій.

Офіційний сайт — www.luguniv.edu.ua

Науково-дослідний центр вивчення творчості Лесі Українки

у Волинському державному університеті імені Лесі Українки. Створений у квітні 2004 р.

Вчений секретар — Сергій Миколайович Романов.

Друкований орган — збірник „Леся Українка і сучасність”.

Офіційний сайт — vdu.edu.ua/ukr/content/647/

Центр Сковородинознавства

у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Створений у листопаді 2005 р.

Друкований орган — „Матеріали Сковородинівських читань”.

Науковий керівник — доктор філол. наук М. П. Корпанюк.

Офіційний сайт — www.phdpu.edu.ua/index.php?dn=info&pa=NAUKOVI_CENTRY

Науково-дослідний інститут слов’янознавства та компаративістики

у Бердянському державному педагогічному університеті. Створений 2007 р.

Науковий керівник — кандидат філол. наук Е. Д. Циховська.

Офіційний сайт — www.bdpu.org

Загальна інформація

Центр американських літературних студій в Україні (ЦАЛСУ) був створений 2005 р. при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ за підтримки Відділу преси, науки і культури Посольства США в Україні. ЦАЛСУ — це професійне добровільне об’єднання фахівців-американістів з усієї України, яке має власну наукову програму, що узгоджується із статусом і нормами академічних вимог.

Сфера діяльності ЦАЛСУ:

• робота „неформальної” Школи з американської літератури;
• видання щорічника ЦАЛСУ „Американські літературні студії в Україні”;
• організація наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, дискусій різного рівня;
• розробка і апробація різного типу наукових і дослідницьких програм з предмету;
• участь у різного роду конкурсних комісіях;
• активна участь у перекладацькій діяльності, у виданні наукової й художньої літератури (переклад, апробація, коментування, пропозиції до видавництв); проведення наукових і популярних лекцій для різних аудиторій;
• світня діяльність: створення навчальних комплексів, спеціальних курсів;
• підтримка веб-сторінки Центру, служби інформативного та реферативного забезпечення;
• налагодження зв’язків та наукова співпраця з подібними дослідницькими Центрами як в Україні, так і за її межами;
• плідна взаємодія з американськими спеціалістами, що працюють в Україні.

Склад керівних органів

Професор Н. Висоцька (КЛУ) — заступник голови.

Доцент О. Гон (КІМО) — заступник модератора.

Культурний аташе Посольства США.

Директор фулбрайтівського фонду в Україні Мірон Стахів.

Професор Н. Жлуктенко (КНУ).

Професор Т. Потніцева (ДДУ).

Секретаріат Ради й ЦАЛСУ: к.ф.н. Г. Стембковська.

Центр має свої регіональні представництва у Черкасах, Дніпропетровську, Полтаві, Львові, Ніжині, Миколаєві, Кам’янець-Подільському, Слов’янську, Чернівцях, Хмельницькому, Тернополі, Луганську, Одесі, Горлівці, Чернігові, Вінниці, Криму, Дрогобичі, Ужгороді.

Більш детальну інформацію про діяльність Центру можна дізнатися за адресою www.calsu.kiev.ua

Головний філолог, співробітник абонементу.  Бере участь в наукових темах відділу. Веде внутрішнє МБА.

Друковані праці:

1. Бібліографічний покажчик праць Т.Н. Денисової / Тетана  Стальна, Наталя Кикоть // Американські літературні студії в Україні. – Вип. 9 : філологія творчості Генрі Джеймса : український погляд. – Київ, 2016. – С. 29–52.
2. Критика» (1928–1935) : хронологічний та систематичний покажчики змісту журналу / Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; упорядкування Н.О. Кикоть, О. А. Ляшенко. – Київ, 2019. – 191 с.
3. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка за 2011 рік / підготували Тетяна Ушакова, Тетяна Стальна, Наталія Кикоть // Слово і час. – 2012. – №11. – С. 101–119. 
4. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за 2012 рік / підготували Тетяна Стальна, Наталія Кикоть, Тетяна Ушакова // Слово і Час. – 2015. – №12. – С. 99–115.
5. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за 2016 рік / підготували Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2017. – №10. – С. 115–122.
6. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ за 2017 рік / підгот. Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2018. – №8. (692). – С. 72–83.
7. Якщо не я, то хто? : біобібліографічний покажчик наукових праць Тамари Іванівни Гундорової ; [уклад. Т. Стальна, Н. Кикоть]; Укр. Вільний Ун-т, Ін-т л-ри імені Т.Г. Шевченка НАН України. – Мюнхен : Universitas libera Ucrainensis, 2015. – 112 с. : фото.
8. Микола Григорович Жулинський / упорядники бібліографічного покажчика Н. О. Кикоть, М. І. Костенко, О. А. Ляшенко, Г. В. Нікітенко, О. Б. Поліщук, Т. В. Посудневська, Т. В. Стальна, Т. В. Ушакова, М. А. Штолько ; Нац. акад. наук України, Інститут літератури. – Київ : Видавничий дім «Академперіодика», 2020. – 128 с. : фото.
9. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченк НАН України за 2015 р. / підготували Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2016. – №11. – С. 112–124

Молодший науковий співробітник, кандидат філологічних наук, відповідає за створення електронної бази даних нових надходжень, веде зовнішнє МБА. 

Друковані праці:

• Кандидатська дисертація „Цілісність ліричного твору і творчості поета: системно-типологічний аспект (на матеріалі української поезії ХІХ — початку ХХ ст.)”.

Статті:

1. „Библиотека 5.4.” — информационно-поисковая система по редкой книге в фондах Института литературы им. Т. Г. Шевченко // Книжная культура: опыт прошлого и проблемы современности: материалы Междунар. научной конференции (Москва, 18—19 декабря 2008 г.). — М.: Наука, 2008. — С. 224 — 225.
2. „Віла-посестра” Лесі Українки та „Кошмар” М. Драй-Хмари в міфогенному хронотопі // Леся Українка і сучасність. — Луцьк, 2005. — Т. 2.
3. Дві поетичні інтерпретації музики (до типології твору) // Літературознавчі обрії. — 2002. — Вип. 3. — С. 22 — 27.
4. Жіночі образи у ранній ліриці С. Йовенко, І. Жиленко, Г. Чубач та Н. Білоцерківець: (типологічний аспект) // Проблеми сучасного літературознавства / М-во освіти і науки України ; Одеський нац. ун-т імені І. І. Мечникова, Філологічний факультет. – Вип. 28. – Одеса : «Астропринт», 2019. – С. 205–214
5. Кольорова палітра в системі цілісності поетичних циклів Лесі Українки „Сім струн” і „Ритми” // Її зоря буде ясна: Матеріали наук. конф. — Новоград-Волинський: НОВО-град, 2006. — С. 189—195.
6. «Критика» (1928–1935) : хронологічний та систематичний покажчики змісту журналу / Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; упорядкування Н.О. Кикоть, О. А. Ляшенко. – Київ, 2019. – 191 с.
7. Микола Григорович Жулинський / упорядники бібліографічного покажчика Н. О. Кикоть, М. І. Костенко, О. А. Ляшенко, Г. В. Нікітенко, О. Б. Поліщук, Т. В. Посудневська, Т. В. Стальна, Т. В. Ушакова, М. А. Штолько ; Нац. акад. наук України, Інститут літератури. – Київ : Видавничий дім «Академперіодика», 2020. – 128 с. : фото.
8. Мотив самотності у циклах О. Блока „Пляски смерти” та Є. Маланюка „Чужина” (в аспекті типології цілісності) // Материалы IХ Международного семинара „Украина и Россия : динамика кроскультурных взаимодействий” 12–16 мая 2009 года / под ред. Т.Н. Лебединской и А.Н. Карова. – СПб., 2010. – С. 244–250;
9. „Нам в дітях народ колисать” : (тема материнства у ліриці Світлани Йовенко) // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія : лінгвістика і літературознавство : міжвуз. зб. наук. ст. – Бердянськ : БДПУ, 2012. – Вип. ХХVI. – Ч. 1. – С. 158–165.
10. Одноцілий герой у поемі Т. Г. Шевченка „Гайдамаки” // Збірник праць Всеукраїнської ХХХVII наукової шевченківської конференції (22 — 24 квітня 2009 року). — Черкаси: вид-во Чабаненко Ю. А., 2009. — С. 343 — 350.
11. Поезія „Кошмар” М. Драй-Хмари // Літературознавчі обрії. — 2003. — Вип. 4. — С. 44 — 48.
12. Поема Маланюка Є. „П’ята симфонія” як твір монологічного типу // Дивослово. — 2003. — № 8. — С. 4 — 6.
13. Природа конфлікту у циклі Є. Маланюка „Вічна” // Філологічні науки. — 2009.
14. Семантика відтінків червоного кольору в поетиці циклу „Минуле” Д. Фальківського (до ідеї цілісності) // Таїни художнього тексту: Збірник наукових праць. — Дніпропетровськ: Пороги, 2007. — С. 328—338
15. Цикл «Казки на заході сонця» І. Жиленко: (гендерно-філософський аспект) : тези // «У тридев’ятім царстві» : феномен казки в літературі, фольклорі і медіа: матеріал. Міжнарод. наук. конф. (25–26 вересня 2014 р.) : зб. / [ред.-упоряд. С.С. Журавльова]. – Бердянськ, 2014. – С. 88–89.
16.  «Побажання» до дитячих поетів К. Чуковського у збірці Л. Пронь «На крилах року»: (спроба інтерпретації) // Ключ. – 2018. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/556
17. Особливості жіночої іронії/самоіронії у творячості С. Йовенко: (гендерно-філософський аспект) // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : [зб. наук. ст.]. – Бердянськ : БДПУ, 2017. – Вип. ХІІІ. – С. 226–232.
18. Приватність як виражальний засібтворення гармонії родинного світу у збірці Г. Чубач «Журавка»: [тези] // Троянди й виноград: феномен естетичного і прагматичного в літературі та культурі : [зб. наук. мат. конф.] (Бердянськ, 27–28 вересня 2018 р.). – Бердянськ: БДПУ, 2018. – С. 107–109.

Головний філолог, співробітник читального залу.

Друковані праці:

Бібліографічні покажчики:

1. «Ґарт» (1927–1932): хронологічний та систематичний покажчики змісту журналу / упорядкування М. І. Костенко; Національна академія наук України, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка. Київ, 2022. 187 с. (9,3 др. арк.)
2. Микола Григорович Жулинський / упорядники бібліографічного покажчика Н. О. Кикоть, М. І. Костенко, О. А. Ляшенко, Г. В. Нікітенко, О. Б. Поліщук, Т. В. Посудневська, Т. В. Стальна, Т. В. Ушакова, М. А. Штолько ; Нац. акад. наук України, Інститут літератури. – Київ : Видавничий дім «Академперіодика», 2020. – 128 с. : фото.

1. Орлан М. Прижиттєві видання та публікації творів Лесі Українки у фондах наукової бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г.  Шевченка // Леся Українка і сучасність / Волин. держ. ун-т.  — Луцьк: Волин. обл. друк. — Т. 3. — С. 337—345.
2. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за 2014 рік / підготували Марина Костенко, Марина Штолько, Тетяна Ушакова // Слово і Час. – 2015. – №9. – С. 107–125.

Головний філолог, працює над створенням електронної бази даних видань романо-германськими мовами, електронного каталогу авторефератів, каталогізацією іноземних надходжень, організацією виставок нових надходжень іноземними мовами.

Друковані праці:

1. Бібліографічний покажчик праць Т.Н. Денисової / Тетана  Стальна, Наталя Кикоть // Американські літературні студії в Україні. – Вип. 9 : філологія творчості Генрі Джеймса : український погляд. – Київ, 2016. – С. 29–52.
2. Бібліографія М.Г. Жулинського за 2011 – 2015 рр. / підготували Тетяна Стальна, Тетяна Ушакова // Слово і Час. – 2015. – №8. – С. 23–29. 
3. Бібліографія наукового доробку Наталії Ростиславівни Мазепи / підгот. Т.В. Стальна та М.А. Штолько // Животворне світло слова : зб. наук. пр. [пам’яті докт. філол. наук Н.Р. Мазепи]. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2021. – С. 327–340.
4. Стальна Т. Пам’яті колеги. Марта Соломонівна Ароне // Слово і Час. – 2021. – № 2 (716). – С. 127. (У співавторстві з Штолько М.А.)
5. Бібліографія праць Д. С. Наливайка (1958–2019) / підготували Т. Стальна, М. Штолько // Література на полі медій : колективна монографія на пошау 90-річчя академіка НАН України Д.С. Наливайка. – Дніпро : Акцент ПП, 2019. – С. 375–398
6. Микола Григорович Жулинський / упорядники бібліографічного покажчика Н. О. Кикоть, М. І. Костенко, О. А. Ляшенко, Г. В. Нікітенко, О. Б. Поліщук, Т. В. Посудневська, Т. В. Стальна, Т. В. Ушакова, М. А. Штолько ; Нац. акад. наук України, Інститут літератури. – Київ : Видавничий дім «Академперіодика», 2020. – 128 с. : фото.
7. Оксана Кротюк: поєднання у творах для дітей фольклорних традицій і власних творчих знахідок // Ключ. – 2018. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/563
8. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка за 2011 рік / підготували Тетяна Ушакова, Тетяна Стальна, Наталія Кикоть // Слово і час. – 2012. – №11. – С. 101–119.
9. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за 2012 рік / підготували Тетяна Стальна, Наталія Кикоть, Тетяна Ушакова // Слово і Час. – 2015. – №12. – С. 99–115.
10. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченк НАН України за 2015 р. / підготували Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2016. – №11. – С. 112–124
11. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за 2016 рік / підготували Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2017. – №10. – С. 115–122.
12. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ за 2017 рік / підгот. Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2018. – №8. (692). – С. 72–83.
13. Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ за 2018 рік / підгот. Т. Стальна // Слово і час. – 2019. – №7 (703). – С. 97–107.
14. Шевченкиана в фондах библиотеки Института литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины (к 195-летию со дня рождения поэта) / Штолько М. А., Стальная Т. В. // Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии. – 2009. – № 3. – С. 68 –71.
15. Якщо не я, то хто? : біобібліографічний покажчик наукових праць Тамари Іванівни Гундорової ; [уклад. Т. Стальна, Н. Кикоть]; Укр. Вільний Ун-т, Ін-т л-ри імені Т.Г. Шевченка НАН України. – Мюнхен : Universitas libera Ucrainensis, 2015. – 112 с. : фото.