Інститут літератури

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ 

ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ 

ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА 

КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 15 квітня 2026  року 

взяти участь

у науковому семінарі

«РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА. 

ПІД ПРИЗМОЮ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ»

Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, — власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.

Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:

• Науково-технічний прогрес та індустріалізація в літературі й мистецтві;

• Авангардистський експеримент і наука;

• Синкретичне мистецтво: концепції, пошуки, реалізація;

• Кіно і література;

• Наукова фантастика: між мрією та ідеологією;

• Технологічні новації в образотворчому мистецтві;

• Мова науки - термінологічний аспект: спеціалізована та художня література.

Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної проблематики семінару.

Формат проведення семінару: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).

Для участі у семінарі просимо до 1 квітня 2026 року заповнити реєстраційну форму учасника, подавши розгорнуту анотацію доповіді до 1500 знаків.

Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях:

Слово і час, Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство, «Синопсис: текст, контекст, медіа».

Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам. 

КОНТАКТИ:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сніжана Жигун

Ростислав Мельників 

27 січня 2026 року в межах програми SEMINARIUM, організованої Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору, відбулося надзвичайно змістовне й інтелектуально насичене засідання на тему «Смак голоду, тирана торжество…»: шекспірівський «Гамлет» в осмисленні тоталітарного імперського минулого, викликів сьогодення та європейського майбутнього України». Ця подія стала переконливим прикладом того, як класика світової літератури здатна відкривати болісно актуальні сенси й слугувати мовою осмислення травматичного історичного досвіду на рівні високої гуманітарної рефлексії.

Центральною постаттю дискусії став валлійський журналіст Ґарет Джонс, про якого йшлося у ґрунтовній доповіді кандидата історичних наук, доктора політичних наук Владислава Гриневича. У 2023 році у видавництві «HREC PRESS» побачив переклад книги Рея Ґамаша «Ґарет Джонс: свідок Голодомору», здійснений В. Гриневичем, І. Андрущенком, Є. Лясковським. Праця Рея Ґамаша розкриває життєвий шлях британського журналіста та його сміливу місію донести світові правду про голод, спричинений сталінською політикою.  У березні 1933-го Ґарет Джонс на власні очі побачив пекло Голодомору в Україні. В умовах, коли радянська пропаганда працювала на повну потужність, замовчуючи геноцид українського народу, він обрав шлях морального опору.

Цікаво, що ключем до осмислення цього злочину для британського журналіста став саме «Гамлет» В. Шекспіра, а точніше – маловідоме Перше кварто 1603 року. Для Джонса шекспірівський текст виявився етичним орієнтиром: як наважитися сказати правду про злочин, якого «офіційно не існує»? Саме в цій версії всесвітньовідомої трагедії є такі маловідомі рядки монологу данського принца: «Чи став би хто терпіти // Удари долі, світу марноту, // Презирство сильних, злобу злидарів? // Образи вдів, покривдження сиріт, // Смак голоду, тирана торжество, // І тисячі страждань окрім того?» (Переклад Владислава Гриневича).

Показово, що «Гамлет» тривалий час залишався небажаним для постановки в Радянському Союзі: здатність героя мислити, сумніватися та ставити незручні запитання підривала саму логіку диктатури та міф про незаперечну правоту лозунгів, тез та ідеологічних приписів радянського режиму.

Про історичну долю української гамлетіани, сповненої драматичних колізій, йшлося у інформаційно насиченій доповіді професорки Наталії Торкут – старшого наукового співробітника Інституту літератури НАН України, керівника Українського шекспірівського центру. Її виступ поєднав історичну та літературознавчу перспективи та був зосереджений на українській гамлетіані, яка і в часи Російської імперії, і в умовах радянського тоталітаризму виступала формою потужного культурного спротиву. Запропоноване прочитання «Гамлета» як інтелектуального коду європейської культурної ідентичності та водночас як інструменту осмислення українського досвіду апропріації Барда – від часів окупації російською імперією до сучасної війни росії проти України – вкотре засвідчило, наскільки живим і дієвим може бути текст Шекспіра в часи екзистенційних викликів.

Не менш цікавою була й лекція професора Юрія Ковбасенка, президента Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, який висвітлив низку питань, пов’язаних з місцем найвідомішої з-поміж  шекспірівських трагедій в українських освітніх програмах. Порівнюючи різні парадигми шкільної літературної освіти, він переконливо продемонстрував, наскільки важливим є цей твір для формування критичного мислення старшокласників. Особливу увагу було приділено проблемі вибору оптимального перекладу трагедії для вивчення в школі.

Виважена й концептуально точна модерація професора Рівненського державного гуманітарного університету Ірини Захарчук об’єднувала всі доповіді у цілісний наратив, а долучення до дискусії доктора історичних наук, провідної наукової співробітниці Інституту історії України НАНУ, директора Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмили Гриневич сприяло формуванню дискусійного простору, в якому народжувалися цікаві ідеї міждисциплінарного характеру.

Захід переконливо продемонстрував, що шекспірівська традиція в Україні – це не музейний артефакт, а живий простір осмислення пам’яті, свободи й гідності. Щира подяка організаторам і доповідачам за інтелектуальну подію, яка не лише поглиблює наукову рефлексію, а й укріплює наше відчуття культурної та європейської суб’єктності України.

Бричка Максим – аспірант відділу зарубіжних та слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

28 січня 2026 року святкує свій славний ювілей Ігор Ісіченко – золотоустий богослов сучасної України, церковний та громадський діяч, архієпископ-емерит Української Греко-Католицької Церкви, авторитетний і знаний у світі вчений-медієвіст, доктор філології, професор Харківського національного університету імені В. Каразіна та НаУКМА, організатор науки, Людина Слова, Духу і Честі. Народжений у далекій російській провінції – Башкирії, він виріс у благословенному вкраїнському краї – Слобожанщині, вимереженій стежками любомудра Сковороди, але таки добряче зросійщеному в часи царської та радянської імперій. Можливо, саме тому однією з перших його друкованих книг став «Самовчитель української мови», який пережив три видання упродовж 1989 – 1993 років (у співавторстві). Він знав вагу рідного слова.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України пишається тим, що свій власне науковий вишкіл Ігор Ісіченко здобув у його стінах, у відділі давньої української літератури. 15 квітня 1987 року на засіданні нашої спецради він блискуче захистив кандидатську дисертацію на тему «Києво-Печерський патерик в історико-літературному процесі ХVІ-ХVІІІ ст. на Україні». З того часу владика підкорив не одну наукову вершину, написав низку еталонних підручників з історії української церкви та нашої давньої літератури, видав кілька монографій про літературу вітчизняного Середньовіччя й Бароко, серію збірників своїх проникливих проповідей. Він став утіленням людини-інтелектуала епохи Бароко: віртуозним і глибокодуховним богословом і, водночас, вченим філологом і культурологом нової української ери.

У цей день дозвольте привітати Вас, дорогий ювіляре, з Вашою знаменною датою! Хай у Вашому житті буде ще багато нових наукових і духовних відкриттів. Сподіваємося на нашу подальшу плідну співпрацю! Здоров’я Вам, Миру, плідного довголіття і Божого благословення!

Ваші колеги з відділу давньої української літератури

та увесь колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

КИЇВСЬКИЙ СТОЛИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ВАРШАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)
ВРОЦЛАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)
ГДАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)
ЗАГРЕБСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ
БЕЛГРАДСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА СЕРБІЯ)

Запрошуємо Вас узяти участь
у Міжнародній науковій конференції

«ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: ТОПОС СТРАХУ»,

ЯКА ВІДБУДЕТЬСЯ 21 ТРАВНЯ 2026 РОКУ

Напрями роботи конференції:
 Страх як філософсько-мистецький конструкт.
 Страх чистого аркуша: як Слово стає Літературою.
 Хтонічні / міфологічні формати страху.
 Страх і Віра: мотиви, персоніфікації, візуалізації, образи, «вічні» сюжети.
 Готика, хоррор, містика – території контакту світів.
 Знетронення страхів у сміховій культурі.
 Страх смерті і політична історія.
 Антиутопії, дистопії, залякування популізмом, страх перед майбутнім.
 Катаклізми і війни – страх, колективна травма, посттравма.
 Антистрах / Постстрах: рамки естетичних категорій.
 Поетика тілесності: метаморфози, бодігорор та естетика огидного.
 Геопоетика жаху: лімінальні простори, топоси замкненості та екологічні фобії.
 Гендерні та вікові виміри страху: від дитячої страшилки до гендерно маркованих фобій.
 Метафізика тиші: невимовне, забуття та страх перед зникненням сенсу.
Формат проведення: змішаний (з безпекових умов місце проведення очного формату та покликання на платформу проведення
онлайн-формату заходу буде повідомлено лише зареєстрованим учасникам).

Детальніше в інфолисті

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Філософський факультет

Кафедра українознавства

Центр українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька

Відділ українських студій імені Д. І. Багалія

Центральна наукова бібліотека

Інститут біографічних досліджень

Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Вельмишановні колеги!

запрошуємо Вас взяти участь у ХІ Всеукраїнській науковій конференції

"Теоретичні та прикладні аспекти біографістики:

доба романтизму в особистістому вимірі

(до 220 річчя  від дня народження Левка Івановича Боровиковського)"

4 березня 2026 року

Посвідчення УкрІНТЕІ № 963 від 10 грудня 2025 року

На обговорення виносяться такі тематичні напрями:

• Левко Боровиковський та його творчий спадок;

• Особливості романтизму на українських землях;

• Харківський гурток романтиків;

• Внесок романтиків у фольклористику;

• Романтизм в образотворчому мистецтві;

• Українська література епохи романтизму;

• Біографістика: теоретичні та прикладні студії;

• Історіографія і джерелознавство біографістики.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Інститут біографічних досліджень

Державна науково-педагогічна бібліотека імені В.О. Сухомлинського 

ХХІІ Біографічні читання,

присвячені пам’яті засновника і першого директора

Інституту біографічних досліджень НБУВ

доктора історичних наук, професора

Віталія Сергійовича Чишка

(1951–2003)

Біографічне знання в суспільному, інтелектуальному

і духовному просторі сучасної України

Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського запрошує до участі в роботі ХХІІ Біографічних читань, які відбудуться 3 червня 2026 року о 10.00.

Метою читань є обговорення здобутків і завдань вітчизняної біографіки, проблем зростання її ролі і значення у національному науковому, освітньому та культурно-інформаційному просторі як одного з дієвих інструментів піднесення патріотичної свідомості та громадянської солідарності співвітчизників, консолідації суспільства в боротьбі за свободу і незалежність України.

До участі в Читаннях запрошуютьсявченінаукових установ, закладів вищої освіти та спеціалісти бібліотек, архівів, музеїв, видавництв, інформаційних центрів

Організатори Читань пропонують зосередити увагу на таких проблемах:

• Ø Піднесення ролі і значення біографічного знання, наближення його до інтересів широкого загалу співвітчизників.
• Ø Біографіка і гуманістичні цінності Українського світу, національна і громадянська самоідентифікація особи.
• Ø Розмаїття форм і жанрів українського біографічного наративу. Творчий інструментарій сучасної української біографіки.
• Ø Алгоритми репрезентацій героїв війни у біографічних наративах інформаційного простору України
• Ø Людська доля і спадщина поколінь діячів науки, освіти і культури, які жили і працювали у часи тоталітаризму
• Ø Сучасна літературна біографіка: синтез документального і художнього дискурсу
• Ø Український мемуарій у комунікативному просторі ХХІ ст.
• Ø Жіночий автобіографічний наратив.
• Ø Спрямованість та збагачення комунікативних практик біографіки.
• Ø Біографічна література для дітей та юнацтва в умовах війни
• Ø Біографіка у просторі видавничої діяльності та електронно-інформаційних ресурсів

Міністерство освіти  і  науки  України

 Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Кафедра української мови та культури

Ніредьгазького університету (Ніредьгаза, Угорщина)

Інститут україністики філософського факультету

Пряшівського університету (Пряшів, Словаччина)

Відділення української мови та літератури філологічного факультету

Університету ім. Бабеша-Бойої (Клуж-Напока, Румунія)

Кафедра української та зарубіжної літератури

Криворізького державного педагогічного університету

Кафедра української літератури

Карпатського національного університету імені Василя Стефаника

Кафедра української літератури та компаративістики

Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Державний вищий  навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Філологічний факультет

Кафедра української літератури

            Запрошуємо до участі в Міжнародній науковій конференції «Українське письменство та фольклор у культурних взаємозв’язках»,присвяченій 80-річчю кафедри української літератури Ужгородського національного університету, яка відбудеться14-15 травня 2026 року на базі кафедри української літератури філологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Напрямки роботи конференції:

1. Постаті в історії кафедри української літератури УжНУ: традиції, ідеї, перспективи.
2. Українська література та фольклор в історичній проєкції.
3. Теоретичні засади та світовий контекст української літератури.
   1. Література в міжкультурному діалозі: рецепція, переклад, інтермедіальність.
   2. Поетика літературного твору.
      1. Літературне краєзнавство.
      2. Художній текст як простір мовотворчості.
      3. Літературна освіта в умовах сучасних викликів.
         1. Мистецтво слова та фольклор у медіапросторі.

MUSIC, DANCE, ANDTHEATREINFANTASYWORLDS: THEROLEOFENTERTAINMENTINWORLDBUILDING, ANDMAGICSYSTEMS  

МУЗИКА, ТАНЦІ І ТЕАТР у ФЕНТЕЗІЙНИХ СВІТАХ:

РОЛЬ РОЗВАГ У СВІТОБУДОВІ ТА МАГІЧНИХ СИСТЕМАХ

16-17 січня 2026 р. відбулася п’ята (англомовна) міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»,організована Центром з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у співпраці з Державним університетом «Житомирська політехніка» та Університетом ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка.

Наукова зустріч провадилася онлайн і була присвячена репрезентаціям та функціонуванню музики, танців й театру, загалом — розваг як індустрії  та форми дозвілля у  творах метажанру ХХ і ХХІ ст., зі спеціальним акцентом на їх ролі у розбудові вторинних світів та магічних систем. Музика, танець і ритм як ключові образи функціонування світобудови в онтопоетиці літератури фентезі дістали висвітлення у доповідях учасників конференції з позицій філософії та історії літератури, корпусної лінгвістики, культурології, фольклористики, гендерних, дискурсивних, інтермедіальних та ін. підходів.  

Конференція об’єднала два десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, багатьох країн Європи, до яких долучилися й колеги з Південної Америки (Бразилія) та Австралії. З метою підвищення видимості українського літературознавства на міжнародній арені було ухвалено рішення з 2026 року й надалі зробити цю наукову зустріч та публікації ЦДЛФ повністю англомовними.

Пленарне засідання відкрила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева, яка привітала учасників конференції від імені Інституту літератури у короткому вступному слові і виголосила доповідь «Чудеса творяться тут. Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Коротка історія: 2015—2025».

Засідання  продовжила лекція спеціального гостя конференції, д-ра Геміша Вільямса з університету м. Гронінген (Нідерланди): «Музика, метафора і магічна механіка у креативній перспективі». Спеціальною гостею наступного дня конференції стала к. ф. н. Наталія Криницька, завідувачка кафедри романо-германської філології Полтавського національного педуніверситету ім. В. Г. Короленка з лекцією «Онтопоетична модель світу як ритму у сучасній фантастиці».

Магістральні принципи конференції, формат «усі слухають усіх» та тематична організація секцій і поступовий перехід від загальних до конкретних питань як основа формування програми, залишилися незмінними. Цього року перший день було присвячено музичному і хореографічному дискурсу літератури фентезі, а другий — взаємодії метажанру з полімодальними формами мистецтва (цирк, театр, кінематограф, телебачення). Кожна секція завершувалася активними дискусіями.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням. Готується до випуску й відеозапис виступів.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, у надзвичайно складних умовах, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів, а також з тими українськими дослідниками, які наразі працюють закордоном. Зусилля усього колективу ЦДЛФ, як завжди, скеровані на дотримання чітких теоретичних і методологічних орієнтирів у розробці конференційних програм, а також — стандартів академічної доброчесності. Триває розширення академічних контактів і міжнародної комунікації, чому цьогоріч істотно сприяв англомовний формат заходу.

Спеціальна подяка — незмінним учасницям організаційного марафону : Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Турецька Республіка), Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Діані Мельник й Олександрі Філоненко (незалежні дослідниці, Україна), Олені Тихомировій (КНЛУ).

Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру цього року здійснювали Ольга Бойко, Євгенія Канчура, Тетяна Рязанцева, Олена Тихомирова й Олександра Філоненко. Наразі на сторінці ЦДЛФ на сайті Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України можна ознайомитися з буклетом конференції, що містить програму заходу з анотаціями усіх доповідей.

І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їхній мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.