УкраїнськаEnglish
У контексті обговорення нового Державного стандарту базової
Колектив Інституту літератури вітає своїх колег-лауреатів
Конкурс проєктів НФДУ   Національний фонд досліджень
Дорогі друзі!  Програма імені Фулбрайта в Україні
З приємністю повідомляємо про вихід книги «Щоденник
Із приємністю повідомляємо про появу друком видання
Вельмишановна Ліно Василівно! Прийміть наші найщиріші
3 березня 2020 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка
  • Звернення до т.в.о. міністра освіти і науки України Л. С. Мандзій
    Звернення до
    У контексті
  • Співробітники Інституту - лауреати Біографічного рейтингу - 2019
    Співробітники
    Колектив Інституту
  • Конкурс проєктів НФДУ
    Конкурс
    Конкурс проєктів
  • «Ціна миру»
    «Ціна миру»
    Дорогі друзі!
  • Звіт Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії Наук України про роботу, виконану дистанційно під час карантину
    Звіт Інституту
  • Щоденник Володимира Винниченка (1932–1936)
    Щоденник
    З приємністю
  • Національний фонд досліджень України  запрошує всіх науковців долучитися до формування Реєстру експертів
    Національний
      Національний
  • Епістолярій Тараса Шевченка
    Епістолярій
    Із приємністю
  • ЛІНІ КОСТЕНКО – 90
    ЛІНІ КОСТЕНКО
    Вельмишановна Ліно
  • Лекція Олександра Брайка про творчість Володимира Дрозда
    Лекція
    3 березня 2020 р. в
 

Наші видання

ovcharenko.jpg
Research Departments:

Research Departments: (70)

Children categories

Manuscripts and Textual Studies

Manuscripts and Textual Studies (7)

Research Activity

The Department of Manuscripts and Textual Studies was founded in 1926, at one time with the establishment of Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine. Many outstanding Uktrainian scholars worked in the Department in Soviet and Post-Soviet periods (Jeremiah Izenshtok, Agapy Shamray, Sergy Zubkov, Mykola Syvachenko, Fedir Pogrebennik, Mykhaylyna Kotsubynska, and others).

Research activity in the Department is directly connected with the working of manuscripts that are kept in the Repository of Manuscripts of Shevchenko Institute of Literature. The work is conducted in three directions:

Work with funds: collecting the manuscripts and archives of Ukrainian writers, scientific description and organization of these materials. By now, the Department has the biggest in Ukraine special collection of materials on Ukrainian literature. In 1999 the research fellows of the Department made the first Guide to Repository of Manuscripts of Shevchenko Institute of Literature. Later information that was not included in the first edition of the Guide is added in the List of Processed Materials.

The specialists of the Department as well work at the creation of digital photo-copies of the manuscripts that are kept in the Repository of Manuscripts.

Research activity in the sphere of textual studies and literary source criticism: - textual analysis of manuscripts;

- literary research of primary texts;

- creation and publication history of literary works, their editions and variants, the problem of source text, problems of ascription, dating, composition etc.

Preparation of academic editions of Ukrainian writers and literary critics: editing, compiling, notes. The fellows of the Department took part in the preparation of the academic edition of collected works of Taras Shevchenko, criticism and literary works of Yevgen Grebinka, Marko Vovchok, Lionid Globov, Anatoly Svydnytsky, Panas Myrny, Ivan Franko, Lesya Ukrainka, Mykhaylo Kotsyubynsky, Pavl Tychyna, Maksym Rylsky, Vasyl Stus and other Ukrainian classical writers. From the very beginning the Department has had its periodical that in different times was titled as Literary Archive (1930—1931 рр.), Literary Heritage (1956—1957), Problems of Textual Studies (1968—1989). From 2004 till now the Department publishes Heritage. Literary Source Studies. Textual Studies. 

Research Staff

Galyna M. Burlaka — PhD (Candidate of Philology), senior research fellow, Head of the Department.

Natalya I. Lysenko —PhD (Candidate of Philology), senior research fellow, Curator of Repository of Manuscripts.

Nadia G. Bashtova — PhD (Candidate of Philology), senior research fellow, Executive Secretary of the Department..

Oleksandr O. Fedoruk — PhD (Candidate of Philology), senior research fellowк.

Larysa I. Chernyshenko — PhD (Candidate of Philology), senior research fellow.

Albina O. Shatska — PhD (Candidate of Philology), senior research fellow

Alla G. Dyba — research fellow.

Alla V. Ripenko – chief philologist.

Bohdan V. Tsymbal — junior research fellow.

Iryna I. Chernyshenko – chief archivist, head of reading-room. 

Sergy M. Gavrishkevich– photographer.

Contact us

Postal address:

RM 109

4 Grushevsky St 

Kyiv 01001

Ukraine

Tel: +380 44 279 04 88.

E-mail: rukopys@ukr.net

View items...
History of Ukrainian Literature

History of Ukrainian Literature (17)

Research Activity

The main direction of the research activity of the Department is to study the Ukrainian literature of the 11–18th centuries.

Ukrainian Medieval Studies was influenced a lot by Shevchenko Scientific Society founded in 1892 in Lviv. Then as a prototype of the Department of Old Ukrainian Literature can be regarded some departments of Ukrainian Academy of Sciences (that was the tittle of the National Academy of Sciences of Ukraine in 1918 – 1921), such as the Archaeography Commission, the National Archive, the “Historical Society of Nestor the Chronicler” that was founded in 1873; the “Seminar of Russian Philology” in Kyiv National University, the “Society of Researchers of Ukrainian History, Literature, and Language” in Leningrad that was founded in 1923, and the “Society of Adherents of Ukrainian History and Language” were influential as well.

The date of foundation of the Department of Old Ukrainian Literature is 1927 when Academician M. Perets headed the “Commission of Old Ukrainian Literature”. 

 

Research Staff

Mykola M. Sulyma — Doctor of Science, Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine, Deputy Director for Research Administration of Shevchenko Institute of Literature, Head of the Department.

Yury V. Peleshenko — Doctor of Science, leading research fellow.

Vira I. Sulyma — PhD (Candidate of Philology), senior research fellow.

Gennadij M. Noga — PhD (Candidate of Philology), senior research fellow.

Roman Y. Kyselyov — PhD (Candidate of Philology), senior research fellow.

Yaroslav O. Myshanuch — PhD (Candidate of Philology), research fellow.

Olesia I. Stuzhuk — PhD (Candidate of Philology), research fellow.

Oksana P. Yakovyna — PhD (Candidate of Philology), research fellow.

Iryna P. Bryzhytska — PhD (Candidate of Philology), junior research fellow.

Ruslan F. Tkachuk — PhD (Candidate of Philology), junior research fellow.

Yulia M. Grygorchuk — PhD (Candidate of Philology), junior research fellow.

Mykola R. Merkulov — junior research fellow.

Yulia I. Sokoliuk — junior research fellow.

 

Contact us

Postal address:

RM 315

4 Grushevsky St 

Kyiv 01001

Ukraine

Tel: +380 44 279 28 52, +380 44 279 17 19 

E-mail: admin@ilnan.gov.ua

View items...
Ukrainian Literature of the 20th Century

Ukrainian Literature of the 20th Century (5)

Research Activity

The Department was founded after II World War for the purpose of the complex research of Ukrainian literature of the 20th century as a phenomenon of the national culture. On the basis of new theories and methodologies the scholars of the Department research the literary process of the period, genre structure of Ukrainian literature of the 20th century, evolution of authors’ styles, dynamics of style tendencies in the general cultural context, etc.

The main directions of the research activity of the Department are:

– to work at the academic history of the Ukrainian literature;

– to create collective and individual researches concerning the actual problems of the Ukrainian literature of the 20th century;

– to take part in encyclopedic editions (Ukrainian Literary Encyclopedia, Shevchenko Encyclopedia; Encyclopedia of Modern Ukrainian Studies; Encyclopedia of Ukrainian Culture, etc.)

– to develop the educational programs, hand-books, text-books, and anthologies for schools and colleges; 

– to participate in scientific conferences, symposiums, congresses;

– to popularize important issues in TV and radio programs.

Research Staff

Mykola G. Zhulynsky — Doctor of Science, Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine, Director of Shevchenko Institute of Literature, Head of the Department. 

Vitaly G. Donchyk — Doctor of Science, Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine, chief research fellow. 

Rayisa V. Movchan — Doctor of Science, Professor, leading research fellow.

Igor Z. Pavluk —Doctor of Science, leading research fellow.

Ludmyla B. Tarnashynska — Doctor of Science, leading research fellow.

Andry Y. Kravchenko — PhD (Candidate of Philology), leading research fellow.

Svitlana I. Lushchy — PhD (Candidate of Philology), leading research fellow.

Anzhela V. Matushchenko — PhD (Candidate of Philology), leading research fellow. 

Anatoly G. Shpytal — PhD (Candidate of Philology), leading research fellow.

Nina V. Gerasymenko — PhD (Candidate of Philology), research fellow.

Taras P. Golovan — PhD (Candidate of Philology), research fellow.

Yaryna V. Tsymbal — PhD (Candidate of Philology), research fellow. 

Kostyantyn K. Rodyk — research fellow. 

Olena V. Rudyk — junior research fellow.

Contact us

Postal address:

RM 300

4 Grushevsky St 

Kyiv 01001

Ukraine

Tel:+380 44 279–43–88

E-mail: admin@ilnan.gov.ua

View items...
Shevchenko Studies

Shevchenko Studies (8)

The main fields of scholarly activities include

a comprehensive research of Taras Shevchenko’s literary heritage, in particular:

– his history poems;

– his prose from the perspective of its relations, genetic connections, and typological convergences with the texts of other national literatures;

– the author’s manner and style in Shevchenko’s diary;

as well as research:

– of the history of Shevchenko studies;

– of the memoirs on Taras Shevchenko;

– of the prospectives of scholarly editing the Shevchenko’s works (including the digital editing).

Research Staff

Oleksandr Boron — Doctor of Philology (doktor filolohichnykh nauk), Chair of the Department.

Alla Kalynchuk — PhD (kandydat filolohichnykh nauk), Senior Research Fellow.

Volodymyr Movchaniuk — PhD (kandydat filolohichnykh nauk), Senior Research Fellow.

Roksana Kharchuk — PhD (kandydat filolohichnykh nauk), Senior Research Fellow.

Yevheniia Lebid-Hrebeniuk — PhD (kandydat filolohichnykh nauk), Research Fellow.

Dmytro Yesypenko — PhD (kandydat filolohichnykh nauk), Junior Research Fellow.

Halyna Karpinchuk — PhD (kandydat filolohichnykh nauk), Junior Research Fellow.

Oleh Kozak — Сhief Fellow in Bibliography.

Olena Lihostova — Laboratory Assistant.

Bohdan Poklad — IT System Operator.

 

Research work of the department

During the 2014–2018 the staff of the department worked on fundamental research entitled ‘Reception of Shevchenko’s Oeuvre: The Issues of Literary Studies’. This work has resulted in the list of prepared and published editions, including the 5th and 6th volumes of the ‘Shevchenko’s Encyclopedia’ (2015), ‘Shevchenko’s Encyclopedia. Literary Works’ (2016), 4 monographs, 3 collections of works, the 2nd volume of ‘Taras Shevchenko in Critique’ series, as well as 161 papers, 47 popularizing articles.

The work on the new topic, ‘The Issues of Poetics, Scholarly Editing, and History of Shevchenko Studies’ began in 2019 and will run until late 2023.

The team of Shevchenko Studies department published a monograph, 30 papers in the local and international journals, 14 additional materials (popularising articles, reviews, reports, online material) during 2018. They delivered 42 reports and presentations at the conferences, congresses, round-table discussions and seminars held at the universities, scholarly institutions and museums of Bratislava, Kaniv, Kyiv, Canberra, Melbourne, New York, and Olomouc. Besides, they gave a series of lectures on the related themes.

 

Contact us

Room 318,

4 Hrushevskoho St 

Kyiv 01001

Ukraine

 

View items...
ВІДДІЛ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВІДДІЛ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ (16)

Основні напрями роботи відділу

Відділ теорії літератури основну увагу приділяє розробленню теоретичних аспектів сучасного літературознавства, зокрема тих, які пов’язані з методологією літературної критики, літературною рецепцією та дискурсивним аналізом. Основні напрямки роботи скореговані в руслі дослідження тих тем і проблем, які є важливими і актуальними саме для вивчення української літератури. Співробітники відділу активно застосовують сучасні інтерпретаційні методи постколоніальної критики, гендерного аналізу, постмодерністської критики для аналізу української літератури, вписуючи її в ширший контекстуальний ряд літератури світової. Серед пріоритетних тем відділу — осмислення культурно-естетичних феноменів модернізму, постмодернізму, соцреалізму, взаємодія ідеології й естетики, високої та популярної культури.

 

Склад відділу

Гундорова Тамара Іванівна — доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу.

Демська-Будзуляк Леся Мар’янівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Гаврилюк Надія Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Омельчук Олеся Романівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Бербенець Людмила Сергіївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Михед Олександр Павлович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Муравецька Ярослава Сергіївна - кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Наукова робота відділу

З огляду на перспективи підготовки історії української літератури у відділі впродовж 2006—2008 років виконувалася комплексне дослідження основних теоретичних концепцій і шкіл українського літературознавства. Йшлося про визначення теоретичного контексту українського літературознавства, зокрема, про рецепцію новітніх теоретичних концепцій та внесок українського літературознавства в особі його найвизначніших представників, видань, напрямків у розвиток теоретико-літературознавчої думки ХХ ст.

Актуальним і перспективним напрямком роботи відділу став аналіз ідеологічного дискурсу та способів його репрезентації у літературі, зокрема дискурсів окциденталізму і націоналізму. Впродовж 2003—2005рр. у відділі здійснювалося комплексне дослідження дискурсу європеїзму, зокрема основних історіографічних формул, ідеологем та міфологем, які формували, підтримували та визначали європейську самоідентифікацію української літератури. Результатом роботи стало видання збірника „Європейська меланхолія. Дискурс окциденталізму в українській літературі” (2008). Складовою частиною цього дослідницького напрямку є вивчення взаємозалежності ідеології та естетики, і зокрема взаємодія дискурсів модернізму, націоналізму і фемінізму.

Планова тема відділу „Літературна рецепція як теоретична проблема”, розпочата у 2009 році, передбачає обґрунтування поняття літературної рецепції як актуальної складової теоретико-літературного знання. Метою планованого дослідження є поєднання антропологічних, естетичних і соціологічних підходів до літературної рецепції, що сприятиме переходу від аналізу літературного дискурсу до аналізу літературної інтерпретації.

Монографії і збірники, видані за останні роки співробітниками відділу:

Тамара Гундорова

  • „Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн” (Київ, Критика, 2005);

  • „Франко і/не Каменяр” (Київ, Критика, 2006);

  • „Кітч і література. Травестії” (Київ, Факт, 2008).

  • ПроЯвлення слова: дискурсія раннього українського модернізму. — Вид. друге, перероб. та доп. — К.: Критика, 2009.

Григорій Сивокінь

  • „У вимірах сприймання. Теоретичні проблеми художньої літератури, її історії та функцій” (Київ, Фенікс, 2006).

Микола Кодак

  • „Авторська свідомість і класична поетика” (Київ, ПЦ „Фоліант”, 2007);

  • „Микола Хвильовий як митець-психолог” (Луцьк : ПВД „Твердиня”, 2008).

  • Огром Євгена Плужника-поета ( Луцьк: ПВД „Твердиня”, 2009).

Олеся Омельчук

  • Літературні ідеали українського вістниківства ( К.: «Смолоскип», 2011).

 

Відділ теорії літератури також видав другий випуск збірника „Теоретичні Reвізії”„Модернізм після Постмодерну”. Починаючи з 90-х років минулого століття українське літературознавство активно відкриває та осмислює явище літературного модернізму. За цей час тією чи іншою мірою засвоєні й адаптовані західні теорії модернізму, розроблені національні канони модернізму, значно розширене поле літературної і культурної практики модернізму, проаналізовані текстуальні модерністські стратегії тощо. Актуальним відтак стає ретроспективне і перспективне уточнення існуючої на сьогодні теоретичної парадигми модернізму.

У відділі також планується видання збірника „Теоретичні концепції українського літературознавства і критики XX століття” з додатком антології програмно і теоретично важливих статей українських авторів. Зокрема окремі розділи будуть присвячені рецепції формалізму в Україні (на прикладі М.Зерова), соціологічній критиці Б.Якубського, естетичній критиці М.Рудницького, феноменологічній критиці В.Юринця, теоретичним концепціям Ю.Шевельова і критиків-шістдесятників та ін.

Співробітники відділу завершують індивідуальні монографії, зокрема Л.Демська-Будзуляк — про екзистенцій ні мотиви у творчості Лесі Українки. 

Наукові заходи відділу

Впродовж останнього часу відділом організовано і проведено низку теоретичних симпозіумів: Літературна теорія: актуалізація теми (2003), Європейська меланхолія: західний дискурс та його місце в українській літературі (2005), Літературна критика в сучасному світі: функції, модуси, інституції (2006), Модернізм як теоретична парадигма: уточнення змісту (2008), Зони контакту: література і масова культура (2010), Література в колі медій: інтермедійне поле художніх практик, рецептивні стратегії, синтез мистецтв (2013).

У 2007 році у відділі започаткований теоретико-філологічний семінар, на якому з доповідями виступили О.Пронкевич (Миколаїв), А.Матусяк (Вроцлав, Польща), Ф.Штейнбук (Ялта), О.Омельчук (Київ), Р.Тхорук (Рівне), Т.Рязанцева (Київ), І.Старовойт (Львів), В.Хархун (Київ), О.Бабич (Київ).

 

Історичний екскурс

1957 року в Інституті літератури створено відділ теоретико-літературних досліджень під керівництвом Миколи Шамоти (1916—1984).

1962 року відділ перейменовується на відділ теорії соціалістичного реалізму і проблем сучасного літературного процесу, який очолює Віктор Іванисенко (1927—1997).

З 1966 відділом керує Ігор Дзеверін (1929—2001). В цей час межах відділу створено сектор соціології літератури під керівництвом Григорій Сивокінь.

З 1988 — очолює відділ Вячеслав Брюховецький.

З 1991 зав.відділом теорії — Григорій Сивокінь, що керував сектором соціології літератури в рамках відділу.

Починаючи з 2002 року відділ очолює Тамара Гундорова

Свого часу у відділі теорії літератури працювали О. Шпильова, М. Коцюбинська, І. Світличний,М. Жулинський, М. Ігнатенко, Е. Соловей (Гончарик) , С. Павличко.

Більш повну інформацію див.: „Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926—2001. К., Наукова думка, 2003”.

 

View items...
ВІДДІЛ ЗАРУБІЖНИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУР

ВІДДІЛ ЗАРУБІЖНИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУР (10)

Склад відділу

Овчаренко Наталія Федорівна — доктор філологічних наук, завідувачка відділу.

Михед Павло Володимирович — доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник.  

Генералюк Леся Станіславівна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Сквіра Наталія Михайлівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Єржиківська (Лисенко) Наталя Олексіївна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Осадча Юлія Володимирівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Романова Ольга Вікторівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Дроздовський Дмитро Ігорович — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Гогуля Марина Петрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Кучерявенко Світлана Валеріївна — молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Михайлова Тетяна Михайлова — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу 

Відділ працює над кількома науковими темами: «Література пам’яті – пам'ять літератур» (термін виконання: 2019 – 2023 рр.; керівник – д. філол. н. Н.Ф. Овчаренко) та «Історична динаміка національної ідентичності і міжкультурна комунікація в слов’янських літературах ХІХ-ХХІ ст.» (термін виконання: 2020 – 2024 рр.; керівник –  д. філол. н., проф. П.В. Михед).

 

«Література пам’яті – пам'ять літератур»

Нині у зарубіжних літературах знову актуальні світоглядно-філософські, поетологічні, жанрові моделі попередніх культурно-історичних епох. Сучасна культура постає формою висловлення «пам’яті», а літературний процес ХХІ ст. репрезентує себе як багатоголосий простір, що інтегрує різні художні традиції. З точки зору літературознавства важливо з’ясувати, які саме категорії літературно-художнього досвіду попередніх культурно-історичних епох мають потенціал для формування сучасної культури й зокрема літератури. Наприклад, як романтизм і неоромантизм, позитивізм і неопозитивізм, модернізм і постмодернізм актуалізуються у формах філософії та літератури ХХІ століття.

На межі ХХ-ХХІ століть значно поглибився інтерес до переосмислення класичної літератури й жанрової пам’яті минулого, наприклад, стратегії репрезентації неовікторіанства, біографічної літератури тощо. Однак у вивченні зв’язків сучасної літератури з попередніми традиціями лишається ще достатньо «білих плям». Скажімо, сучасний канадський роман тяжіє до модифікації традиційних точок зору, певної еклектики у (під)жанрових різновидах. Звідси й художньо-історична інтерпретаційна «хаотичність» через спроби авторів дослідити сучасне, застосовуючи тогочасні моделі. «Мозаїчність» канадської культури призвела й до «мозаїчності» у потрактуванні історичної пам’яті. Тут започатковується й особливість постколоніальної історіографічної металітератури: згладжування межі між фактом і фікційністю. Адже формування канадського суспільства проходило в постійному протистоянні Британській метрополії. Епоха британського вікторіанства лишила слід у середовищі англомовних вихідців з метрополії, започаткувавши вже у період постколоніалізму роман поствікторіанський. Його героям властива ретроспективність. Це не просто звернення до минулого, закладене у концепті пам’яті, а своєрідний структуротворчий код, який визначає тип дискурсу. «Вживання» у своє минуле для героя не є «ескейпізмом». Це процес ревіталізації власного ego в умовах Нового Світу, коли його погляд у минуле є протистоянням минулого та теперішнього «я», їх ретроспективним діалогом, що в результаті трансформує особистість. Крізь новий погляд на минуле автором переоцінюється історія. Оригінальним аспектом дослідження має стати франкомовний канадський роман, що оприявнює неовікторіанські характеристики в результаті впливу англомовного середовища.

Образ пам’яті у літературі мандрів ХХ ст. досліджуватиметься на прикладі творів Мішеля Леірі, Клода Леві-Стросса, Віктора Сегалена, Анрі Мішо. Однією з особливостей літератури мандрів є специфіка фіксування спогадів під час та після подорожі. Численні студії у франкомовному літературознавстві торкаються питання пам’яті у літературі різних епох, але особливу увагу зосереджують саме на літературі XVII-XX ст. У франкомовній літературі також виникає потреба переглянути теоретичні та практичні засади визначення образу пам’яті через появу постколоніальних студій, впливу антропології та психології на сучасний літературний процес. Такі твори з’являються на зламі епох, стають «містком» між наукою та літературою. Автори намагаються відновити традицію, яка була втрачена у ХІХ столітті, присвячуючи свої твори питанням власної пам’яті (як дослідника), колективної (майбутній читач цих спогадів та його реакція), пам’яті культури, яка досліджується (міфологія пам’яті, історія), та власне пам’яті про подорож у загальному розумінні. Можливість обґрунтування парадигми пам’яті у літературі мандрів дозволяє простежити один з аспектів формування жанру у франкомовній традиції.    

 «Історична динаміка національної ідентичності і міжкультурна комунікація в слов’янських літературах ХІХ-ХХІ ст.»

Робочою гіпотезою наукової проблеми є теза про історичний розвиток процесу національної самоіндентифікації та її відображення в творчості представників слов’янських літератур на різних етапах їхнього поступу: від доби становлення націй до модерного і постмодерного часу. Національні ідентичності формулюються та функціонують як культурні тексти (Бенедикт Андерсон), що робить літературу важливим джерелом оприявлення різних граней ідентичності та інших пов’язаних з нею лояльностей та їхніх дискурсів.

Основними завданнями роботи є дослідження образів минулого та тих історичних  моделей, на яких побудована національно-культурна ідентичність у художніх творах найширшого кола письменників, творчість яких перебуває у силовому полі обраної проблематики: М. Гоголя, Є. Маланюка, поетів «Празької школи», літераторів варшавського кола, у спадщині М. Волошина, творчості В. Стуса, у прозі М. Кундери, Т. Конвіцького, Д. Михаїловича, Ю. Андруховича; визначення знакових традиційно-звичаєвих норм, що характеризують обрані «суспільні» і «культурні тексти» та обумовлюють світогляд персонажів; дослідження образів «свого» і «чужого».

Передбачено поетапне виконання науково-дослідної роботи: від ознайомлення виконавців із теоретичними засадами сучасних культурних студій до підготовки індивідуальних розвідок з питань реактуалізації в сучасних літературах світу, поетологічних, жанрових, світоглядно-філософських моделей різних культурно-історичних епох.

 

У 2010 р. при відділі було засновано Центр досліджень літератур, мов і культур Японії, Кореї та Китаю, що здійснює наукову та науково-організаційну діяльність у відповідній сфері.

 

 

 

View items...
НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ

НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ (7)

Основні напрями роботи відділу

Орієнтація на участь бібліотеки у світовому інформаційному просторі, досвід безпосередньої праці у виданнях Інституту літератури, і не тільки, запланована участь у створенні національного науково-бібліографічного репертуару української книги поряд із традиційною бібліотечною роботою сприяли тому, що у 2001 році на базі бібліотеки, керованої на той час Посудневською Т. В., створюється науково-інформаційний відділ.

Співробітники відділу укладають картотеки та науково-бібліографічні описи різноманітної спрямованості.

З 1996 року розпочалося створення електронних баз даних.

 

Склад відділу

Штолько Марина Анатоліївна — завідувачка відділу.

Стальна Тетяна Вікторівна — головний філолог.

Костенко Марина Іванівна — головний філолог, співробітник читального залу.

Ляшенко Олена Анатоліївна — молодший науковий співробітник, кандидат філологічних наук, відповідає за створення електронної бази даних нових надходжень, веде зовнішнє МБА.

Кикоть Наталія Олександрівна — головний філолог, співробітник абонементу.  

Нікітенко Галина - головний філолог.

Жигун Сніжана Віталіївна– доктор філологічних наук, науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

Проводиться інформаційне обслуговування читачів. Також здійснюється комплектування бібліотеки літературою, передплачується і отримується періодика. Для робіт у відділі використовується  інформаційна бібліотечна програма «Бібліотека 5.4».

Невід'ємною складовою частиною роботи науково-інформаційного  відділу на допомогу читачеві є інформація, що міститься в каталогах та картотеках. Ведеться  робота над створенням електронних баз даних нових надходжень до бібліотеки, бази даних видань романо-германськими мовами, бібліографії поточних українських періодичних видань та збірників, наявних в бібліотеці Інституту літератури. Формується електронний фонд текстів авторефератів дисертацій, які були захищені в Інституті літератури.

Організовуються виставки нових надходжень, робіт ювілярів, виставок до визначних дат, а також віртуальні виставки нових надходжень літератури до бібліотеки та новітніх публікацій співробітників Інституту.
Співробітники відділу беруть участь у різноманітних наукових конференціях, як філологічного спрямування, так і бібліотечного.

2006—2010 рр. — робота над плановою темою «Українська книга в фондах бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України», яка передбачає створення та систематизацію бібліографії української книги, виданої в межах України українською, російською, польською та ін. мовами. Створюється електронна версія.

2011–2013 рр. – робота над плановою темою «Видання співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (1950 – 2010)»  

2014–2018 рр. – робота над плановою темою «Відома і невідома літературно-мистецька періодика 20–30-х рр. ХХ ст.: (на матеріалі журналів «Нова генерація», «Плуг», «Плужанин», «Гарт», «Критика»): бібліографія».    

Поточна планова тема відділу:Сучасна українська література: біобібліографії. Планується укласти біобібліографічні покажчики Ю. Андруховича, Ю. Винничука, С. Жадана, О. Забужко, В. Кожелянка, А. Кокотюхи, М. Матіос, Г. Пагутяк, Є. Пашковського, Л. Пономаренко, Т. Прохаська, І. Роздобудько, В. Шкляра.    

Публікації за 2017 р.:

Жигун С. Соціальний реалізм в українській літературі ХХ ст. / Сніжана Жигун // Синопсис : текст, контекст, медіа. – 2017. – № 2 (18). – Режим доступу: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/viewFile/255/239

Жигун С. Чи приречений детектив бути масовим жанром?// Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. – Кам’янець-Подільський, 2017. – №45. – С. 52–57.

Ляшенко О. Особливості жіночої іронії/самоіронії у творчості С. Йовенко: (гендерно-філософський аспект) : [тези] // Від смішного до великого : феномен комічного в літературі та культурі : [зб. наук. матер. конф. (Бердянськ, 28 – 29 вересня 2017 р.)]. – Бердянськ, 2017. – С. 79–80.

Штолько М. «…Ми такі різні, як брати одного батька»: [рец. на кн. Тетяна Пахомова. Я, ти і наш мальований і немальований Бог. – Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2016. – 192 с.] /Марина Штолько. – Режим доступу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/07/22/104841.html

Штолько М. «На полі крові» Лесі Українки в театральній інтерпретації: (на прикладі театральної постановки Ю. Розстального, Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка) // Волинь філологічна : текст і контекст. – 2016. – №22. – С. 374–381.

Режим доступу: http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/12658/1/31.pdf

Штолько М. «Слова. Навіщо їм взагалі існувати?..» : [рец. кн.:
Зузак М. Крадійка книжок / Маркус Зузак; переклад з англ. Наталії Гоїн. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 416 с.] / Марина Штолько. – Режим доступу:  http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/12/30/103742.html

Штолько М. Чорнобильська аварія у творчості та житті Ірини Жиленко : [тези] / Штолько М.А. // Художні феномени в історії світової літератури : перехід мови в письменництво : («екоцентризм : культура і природа») : тези доповідей ІІІ Міжнар. наукової конференції 7–8 квітня 2017 року / М-во освіти і науки України, Харківський нац. ун-т імені В.Н. Каразіна, факультет іноземних мов, кафедра романської філології та перекладу. – Харків, 2017. – С. 116–117.

Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за 2016 рік / підготували Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2017. – №10. – С. 115–122. 

Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ за 2017 рік / підгот. Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2018. – №8. (692). – С. 72–83.

Науково-інформаційний відділ (бібліотека) працює: 

понеділок – п’ятниця з 10.00 до 17.00.

Обідня перерва: 13.00-14.00.

Адреса: 01001, м.Київ-1, вул. Михайла Грушевського, 4, кім. 322, 323, 326, 219.

Тел.: (044) 279-04-95.

shtolko (at) ukr.net

 

 

View items...
ВІДДІЛ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВІДДІЛ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (0)

Основні напрями роботи відділу

Дослідження української літератури ХІ — ХVIII ст.

Склад відділу

СУЛИМА Микола Матвійовичдоктор філологічних наук, професор, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка  НАН України, завідувач відділу.

ПЕЛЕШЕНКО Юрій Володимирович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

ТКАЧУК Руслан Федорович – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник.

СУЛИМА Віра Іванівна  — кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник.

НОГА Геннадій Миколайович - кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

КИСЕЛЬОВ Роман Євгенович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

МИШАНИЧ Ярослав Олексійович — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

СТУЖУК Олеся Іванівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

БРИЖІЦЬКА Ірина Петрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

ГРИГОРЧУК Юлія Миколаївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник. 

МЕРКУЛОВ Максим Робінович  — молодший науковий співробітник. 

СОКОЛЮК  Юлія Іванівна — молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

Планові роботи, що виконувалися у відділі давньої української літератури у 1979—2020 рр.:

·         1977—1981 рр.: Розвиток форм художнього відображення дійсності в українській літературі кінця XVI—XVIII ст.

·         1981—1984 рр.: Українська література XVI—XVIII ст. в контексті європейських літератур.

·         1984—1988 рр.: Українська література бароко.

·         1989—1992 рр.: Становлення жанрів давньої української літератури.

·         1992—ІІІ квартал 1996 р.: Літературні форми української писемності XI—XVIII ст.

·         1997—1999 рр.: Український енциклопедичний словник „Слово о полку Ігоревім”. Українська поезія другої половини XVII-початку XVIII ст.

·         2000—ІІІ квартал 2004 р.: Українська поезія першої половини XVIII ст.

·         IV квартал 2004—2009 рр.: Історія української літератури в 12-ти тт.

·         2010 2012  Українська  література -  новітні інтерпретації. 

·         2012 2016 Українська література: теоретичний, історико-літературний та герменевтичний дискурс.

·         2017 2021 Прототекст / текст / контекст як інтерпретаційні стратегії дослідження давньої  і модерної української літератури (Х – ХVІІІ ст.).

Вибрані публікації:

Історія української літератури: у 12 т. – Т. 1: Давня література (Х– перша половина XVI ст.) / наук. ред. Юрій Пелешенко, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 др. арк.).

Нова дванадцятитомна “Історія української літератури” подає розгорнуту панораму зародження і розвитку вітчизняного письменства XXXI ст., його родових, жанрових і художніх форм, унікальних пам’яток і письменницьких особистостей. Видання трактує історію нашої словесності як цілісний тисячолітній процес, як живий еволюційний рух слова і думки, спрямований на утвердження національно-духовної та державної ідентичності, невтомний пошук гармонійної взаємодії між людиною і соціумом, між Україною і світовою цивілізацією. Перший том присвячений літературі раннього і зрілого Середньовіччя, що хронологічно збігається з епохою Київської Русі (X – перша половина XIII ст.), розвиток якої позначений ренесансними віяннями.

Історія української літератури: у 12 т. – Т.  2: Давня література (друга половина XVIXVIII ст.) / наук. ред. Віра Сулима, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 друк. арк.).

Другий том нової дванадцятитомної “Історії української літератури” присвячено давній українській літератури доби першого національного відродження та раннього бароко (друга половина XVI – перша половина XVII ст.), доби зрілого бароко (друга половина XVII – перша половина XVIII ст.), а також літературі пізнього бароко, коли посилилися процеси секуляризації і формування літератури як повноправного явища світської культури (друга половина XVIII ст.).

Опубліковано збірник  статей та матеріалів: IЗБОРНИК 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред: В. І. Сулима. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 452 с. – Обсяг 26,27 др. арк.

У збірнику опубліковано 11 наукових статей Сулими М. М., Пелешенка Ю. В., Ткачука Р. Ф. , Сулими В. І., Ноги Г. М., Кисельова Р. Є., Мишанича Я. О. та ін. Проведено кілька семінарів за плановою темою відділу  2017 2021  «Прототекст / текст / контекст як інтерпретаційні стратегії дослідження давньої і модерної української літератури (Х – ХVІІІ ст.)», де виголошено низку важливих доповідей.

 

 Співробітники відділу беруть участь у роботі Сковородинських читань, що проводяться на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, в медієвістичному семінарі при Львівському національному університеті імені Івана Франка, у наукових конференціях, що проводяться Інститутом літератури, Колегією Патріярха Мстислава, Харківським літературним музеєм,   та ін. наукових зібраннях.

У планах відділу — підготовка до друку й видання творів Григорія Цимблака, віршованих та драматичних текстів XVII-XVIII ст., створення підручника з давньої української літератури.

Основні видання відділу української давньої літератури:

·         Величковський І. Твори / Упор. В. П. Колосова, В. І. Крекотень (1972); Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст. / Упор. В. П. Колосова, В. І. Крекотень (1978);

·         Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI—XVIII (1984);

·         Українське літературне бароко (1987);

·         Писемність Київської Русі і становлення української літератури (1988);

·         Гудзий Н. К. Литература Киевской Руси и украинско-русское литературное единение XVII—XVIII веков" (1989);

·         Українська поезія. Середина XVII ст. / Упор. В. І. Крекотень, М. М. Сулима (1992);

·         Європейське Відродження та українська література XIV—XVIII ст. (1993);

·          Зб. „Медієвістики” (спільне видання з Одеським національним університетом ім. І. І. Мечникова). — Вип. 1. —  1998; Вип. 2. —  2000; Вип. 3. —  2002;

·         Білоус П. В. Творчість В. Григоровича-Барського (1985);

·         Ісіченко Ю. А. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI — початку XVIII ст. на Україні (1990);

·         Мишанич О. В. Література Закарпаття XVII—XVIII ст. Історико-літературний нарис (1964);

·         Мишанич О. В. Григорій Сковорода і усна народна творчість (1976);

·         Мишанич О. В. Українська література другої половини XVIII ст. і усна народна творчість (1980);

·         Мишанич О. В. Крізь віки (1996);

·         Мишанич О. В. Повернення (1997);

·         Мишанич О. В. На переломі (2002);

·         Мишанич О. В. „З минулих літ” (2004);

·         Микитась В. Л. Іван Франко — дослідник української полемічної літератури (ХVI—XVII ст.) (1983);

·         Микитась В. Л. Іван Франко як дослідник давньої української літератури (1988);

·         Микитась В. Л. Давні українські студенти і професори (1994);

·         Крекотень В. І. Байки в українській літературі ХVII—XVIII ст. (1963);

·         Крекотень В. І. Оповідання Антонія Радивиловського. З історії української новелістики XVII ст. (1983);

·         Крекотень В. І. Вибрані праці (1999; посмертне видання);

·         Українська література XVIII ст. / Упор. О. В. Мишанич (1983);

·         Українська література XVII ст. / Упор. В. І. Крекотень (1987);

·         Українська література XІV-ХVІ ст. (колектив упорядників; 1988);

·         Давня українська література. Хрестоматія (упор. М. М. Сулима; 1-ше вид. —  1991; 4-е вид. —  1998);

·         Сулима М. М. Українське віршування кінця ХVI — початку XVII ст. (1985);

·         Сулима М. М. Українська драматургія ХVII—XVIII ст. (2005);

·         Сулима М. М. Гріхи розмаитїи (Єпитимійні справи XVII—XVIII ст.) (2005);

·         Пелешенко Ю. В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця XIV — початку XVI ст. (1990);

·         Пелешенко Ю. В. Українська література пізнього середньовіччя (друга половина XIII—XV ст.) (2004);

·         Радишевський Р. П. Польськомовна українська поезія від кінця XVI до початку XVIII ст. (1996; польською мовою);

·         Roxolański Parnas. Polskojęzуczna poezija ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku (упор. Р. П. Радишевський; 1998);

·         Вагилевич І. Polscу pisarze Rusini (підготовка до друку Р. П. Радишевського; 1996);

·         Павленко Г. І. Становлення історичної белетристики в давній українській літературі (від житія і літописного оповідання до історичної повісті) (1984);

·         Маслов С. И. Кирилл Транквиллион-Ставровецький и его литературная деятельность (підготовка до друку Г. І. Павленко; 1984);

·         Андрущенко (Шевчук) М. В. Парнас віршотворний. Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст. (1999);

·         Савчук (Циганок) О. М. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві XVI—XVIII ст. (1999);

·         Нога Г. М. Звичаї тії з давніх школярів бували... (Український святковий бурлеск XVII—XVIII ст.) (2001);

·         Сулима В. І. Біблія і українська література. Навчальний посібник (1998);

·         Мишанич Я. О. „Історія Русів”: історіографія, проблематика, поетика (1999).

·         Історія української літератури: у 12 т. – Т. 1: Давня література (Х– перша половина XVI ст.) / наук. ред. Юрій Пелешенко, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 др. арк.).

·         Історія української літератури: у 12 т. – Т.  2: Давня література (друга половина XVIXVIII ст.) / наук. ред. Віра Сулима, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 друк. арк.).

·         Григорчук Ю. М. Проза Віри Вовк: виміри сакрального. – Брустурів: Дискурсус, 2016. – 364 с. (21 др. арк.).

·         IЗБОРНИК 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред: В. І. Сулима. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 452 с. – Обсяг 26,27 др. арк.

·         Ткачук Р. Ф. Полемічна традицій унійних письменників кінця XVI – першої половини XVII ст.: Доба і постаті, текст і контекст, риторика і поетика. Київ: КММ, 2019, 486 с. (31 др. арк.).

 

Історичний екскурс

Підвалини Відділу української давньої літератури закладалися такими вченими, як М. О. Максимович, О. М. Огоновський, М. І. Петров, О. І. Левицький, М. Ф. Сумцов, Д. І. Яворницький, І. Я. Франко, Д. І. Багалій, Хв. І. Титов, М. С. Грушевський, В. І. Рєзанов, К. Й. Студинський, К. В. Харлампович, В. М. Перетц, А. Ю. Кримський, В. Г. Щурат, С. О. Єфремов, Д. І. Абрамович, С. І. Маслов, М. С. Возняк, Т. П. Сушицький, В. П. Адріанова-Перетц та ін.

Велику роль у становленні української медієвістики відіграло Наукове товариство імені Шевченка у Львові, засноване в 1892 р. внаслідок реорганізації Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка.

Прообразом Відділу української давньої літератури став історико-філологічний відділ Української Академії наук та інші її підрозділи — Археографічна комісія, Національний Архів, „Історичне товариство Нестора-літописця”, створене ще в 1873 р., „Семінар російської філології” у Київському університеті, „Товариство дослідників української історії, письменства і мови у Ленінграді”, що почало діяти з 1923 р. на базі колишнього „Товариства прихильників української історії і мови”.

Серія „Пам’ятки українського письменства”, збірники, наукові записки, підготовлені провідними вченими-медієвістами і досі залишаються зразковими для тих, хто присвятив себе справі вивчення української давньої літературної спадщини.

Визначальним у структуруванні української медієвістики стало утворення в 1927 р. „Комісії давнього українського письменства”, яку очолив акад. УАН В. М. Перетц; секретарем комісії був призначений О. А. Назаревський. Кістяком комісії були учні В. М. Перетца —  С. Богуславський, Д. Абрамович, М. Гудзій, Н. Кістяківська, С. Гаєвський, К. Копержинський, В. Розов, С. Щеглова, І. Єрьомін, В. Андріанова-Перетц. Комісія проіснувала десять років, після заслання В. М. Перетца (1934) і його смерті (24 вересня 1935 р., м. Саратов) вона припинила своє існування.

Відновлений у 1938 р. Відділ української давньої літератури Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України очолив чл.-кор. АН України С. І. Маслов, який поєднував роботу в академічній установі з викладанням давньої літератури в Київському університеті. Під час Другої світової війни Інститут евакуюється до Уфи, що, звичайно ж, не сприяло розвитку медієвістики. На посту завідуючого Відділу української давньої літератури С. І. Маслов пробув до 1950 р. Після нього Відділ очолив акад. АН УРСР М. К. Гудзій. Відомий учений також поєднував керівництво з викладанням у Московському університеті, отож про активне вивчення української давньої літератури в 1951—1961 рр.підстав говорити немає.

Зміни в українській медієвістиці настали в другій половині 1950-х рр., коли до Інституту літератури прийшли учень С. І. Маслова Л. Є. Махновець, а також В. І. Крекотень, В. П. Колосова, Я. І. Дзира та О.В. Мишанич, які суттєво пожвавили вивчення давньоукраїнської спадщини, вивели дослідження української давньої літератури на сучасний рівень.

Проте справжнього ренесансу української медієвістики не сталося: після смерті О. І. Білецького Інститут літератури очолив акад. АН УРСР М. З. Шамота, який 1 січня 1963 р. закрив Відділ української давньої літератури — його співробітники утворили творчу групу в складі Відділу української дожовтневої літератури. Так тривало до січня 1979 р., коли Інститут літератури очолив акад. АН УРСР І. О. Дзеверін, який відновив Відділ української давньої літератури. Його керівником став доктор філологічних наук В. Л. Микитась. Із січня 1985 р. керівником відділу призначено доктора філологічних наук О. В. Мишанича. У 1998 р. у зв’язку з об’єктивними причинами Відділ української давньої літератури було об’єднано з Відділами української літератури ХІХ ст. та Відділом шевченкознавства. З 1-го січня 2001 р. Відділ шевченкознавства знову став самостійним підрозділом, а з 1-го січня 2006 р. відновив свій автономний статус і Відділ української давньої літератури. Після смерті чл.-кор. НАН України О. В. Мишанича в січні 2004 р. в. о. зав. Відділу давньої української літератури став доктор філологічних наук М. М. Сулима.

Співробітники Відділу української давньої літератури, відновленого в 1979 р.: В. Л. Микитась, О. В. Мишанич, В. П. Колосова, В. І. Крекотень, В. С. Харитонов, Г. І. Павленко, Р. П. Радишевський, В. В. Лисиця, М. М. Сулима, Ю. В. Пелешенко, Ю. М. Луценко, О. М. Савчук (Циганок), М. В. Андрущенко (Шевчук), Г. М. Нога, М. П.Кушлаба.

Докторантами й прилегентами Відділу були: П. К. Яременко, В. П. Маслюк, Б. С. Криса, В. О. Соболь, Л. В. Ушкалов, М. М. Сулима, М. П. Корпанюк, П. В. Білоус, О. В. Александров, О. Є.-Я. Пахльовська, І. Ю. Береза, Ю. В. Пелешенко,  Р. Ф. Ткачук.

Аспірантами та  прилегентами Відділу були: П. В. Білоус, Ю. А. Ісіченко, Ю. В. Пелешенко, Н. М. Поплавська, В. В. Колінець, М. С. Трофимук, І. Ю. Береза, В. М. Пивоваров, М. В. Андрущенко (Шевчук), М. Й. Назарук, О. М. Савчук (Циганок), Є. В. Пшеничний, В. В. Шевченко, Г. М. Нога, І. Я. Дзира, О. П. Трофимук, М.П. Кушлаба, С.В. Бабич, О. В. Засько, О. В. Денисенко,  Б. П. Білоус, М. М. Трофимук, В. М. Русова, С.М. Борщ, М. Р. Меркулов,Л. А. Гудзь.

 

View items...
ВІДДІЛ КОМПАРАТИВІСТИКИ

ВІДДІЛ КОМПАРАТИВІСТИКИ (0)

Відділ компаративістики

Сиваченко Галина Миколаївна — доктор філологічних наук, професор, завідувач відділом.

Наливайко Дмитро Сергійович — доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник.

Свербілова Тетяна Георгіївна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Рязанцева Тетяна Миколаївна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Пупурс Ірина Володимирівна – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник.

Мельниченко Ігор Владиславович  — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Брайко Олександр Валентинович  — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Стембковська Ганна Олександрівна  — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Годік Катерина Олександрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Янковий Богдан Васильович — молодший науковий співробітник.

Юхимук Яніна Володимирівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

  

Наукова робота відділу

Відділ працює над науково-дослідною темою «Компаративна історія української літератури. Короткі нариси» (термін виконання: 2019 – 2023 рр; науковий керівник теми – Г.М. Сиваченко). Планована тема спрямована на компаративне вивчення вершинних постатей і напрямів української літератури, які посіли власне, достойне місце в європейському культурному просторі, а також впливів, які розглядатимуться не як лінійне сприйняття чи наслідування, а як складник творчого процесу митця/літератури. У підсумковій монографічній праці будуть розглянуті такі літературні явища, як Ренесансна латиномовна і польськомовна література; Типологія і специфіка українського бароко; Український романтизм у європейському контексті; Український реалізм у європейському контексті; Український неоромантизм; Український модернізм у європейському контексті; Празька школа і близькі до неї постаті; Українські неокласики; Нью-Йоркська група; Український постмодернізм у європейському контексті. Буде проаналізовано творчість Лазаря Барановича, Г. Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, В. Винниченка, Олександра Олеся, М. Куліша, П. Тичини, М. Рильського, О. Стефановича, Юрія Клена, Ю. Тарнавського, Ю. Андруховича та ін.

View items...

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

АНОНСИ

НОВИНИ

Jun

04

Звернення до т.в.о. міністра освіти і науки України Л. С. Мандзій

У контексті обговорення нового Державного...

May

28

Співробітники Інституту - лауреати Біографічного рейтингу - 2019

Колектив Інституту літератури вітає своїх...

May

20

Конкурс проєктів НФДУ

Конкурс проєктів НФДУ   Національний фонд досліджень...

May

12

«Ціна миру»

Дорогі друзі!  Програма імені Фулбрайта в...