Призначення
„Слово і Час” — науково-теоретичний журнал академічного літературознавства. Відкритий для висвітлення найрізноманітніших поглядів і тем, він є трибуною для багатьох учених як з України, так і зарубіжжя.
„Слово і Час” був заснований у січні 1957 р. як періодичний друкований орган Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка та Спілки письменників України. Нині журнал відіграє значну роль в актуалізації наукових проектів Інституту, зокрема в підготовці „Шевченківської енциклопедії” в 4-х томах та інших планових тем. На сторінках часопису відбулося обговорення концепції нової академічної „Історії української літератури” у 12-и томах, підсумком якого стало видання збірника праць „Нова історія української літератури (теоретико-методологічні аспекти)”, К.: Фенікс, 2005. Вийшли друком систематичні покажчики змісту за 1990 – 1999 та 2000 – 2007 рр., створена електронна база часопису за 1938— 1996 рр.
Склад редакції
Головний редактор
Лукаш Скупейко
Редакційна рада:
Микола Жулинський (голова),
В’ячеслав Брюховецький,
Іван Дзюба,
Дмитро Наливайко,
Лукаш Скупейко.
Редколегія:
Микола Бондар,
Сергій Гальченко,
Павло Михед,
Володимир Моренець,
Михайло Наєнко,
Наталя Овчаренко,
Володимир Панченко,
Ростислав Радишевський,
Тарас Салига,
Галина Сиваченко,
Микола Сулима,
Анатолій Ткаченко,
Григорій Штонь.
Відповідальний секретар:
Світлана Селіверстова
Редактори:
Ірина Хазіна,
Олександр Брайко,
Тетяна Белімова,
Роман Кисельов,
Катерина Красножон
Марія Косян.
Комп’ютерний набір та верстка
Юрій Мирончик
Історичний екскурс
Науково-видавничу діяльність Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України розпочав виданням наукових записок „Радянське літературознавство” (1938—1957, вип. 1 — 19), а 1957 р. під цією ж назвою вийшов перший номер журналу як періодичний друкований орган Інституту літератури та Спілки письменників України. Редколегію очолив академік Олександр Білецький, заступником відповідального редактора часопису став Леонід Коваленко. Поряд з ідеологічними настановами, що почали втрачати відверто імперативний характер, звучать вимоги глибше досліджувати питання національної специфіки літератури, типового й індивідуального, природи художнього образу, а також розвивати такі літературознавчі галузі, як текстологія, джерелознавство, бібліографія. У літературознавство приходить нове покоління науковців, які активно виступають на сторінках часопису в галузі теорії літератури й літературної критики (Г. Сивокінь, І. Дзюба, М. Коцюбинська, В. Іванисенко, Г. В’язовський), давньої та класичної української літератури (М. Грицюта, І. Денисюк, О. Мишанич, Ф. Погребенник, Л. Махновець, Н. Калениченко, В. Крекотень), шевченкознавства і текстології (В. Бородін, Л. Кодацька), новітньої літератури (В. Фащенко, К. Волинський, С. Шаховський, В. Дончик), слов’янознавства (Г. Вервес, Ю. Булаховська). Часопис регулярно повідомляє читачів про нові видання, наукові конференції, подає перспективні плани видавництв та хроніку літературного життя, списки орієнтовних тем дисертаційних досліджень тощо. Систематично друкуються тематичні, галузеві, персональні бібліографічні розвідки, покажчики періодичних видань, альманахів тощо.
Звісно, в умовах жорсткої компартійної регламентації журнал змушений був дотримуватися ідеологічного спрямування, декларувати рубрики, що засвідчували „дієвість” партійно-ідеологічних настанов. Помітна фразеологія про „високе покликання” митця і „соціальну відповідальність” літератури, про „ленінський гуманізм”, прогрес у літературі і т. ін. У літературній критиці домінує публіцистичність. Водночас відчутне певне урізноманітнення наукових інтересів, прагнення до повнішого осмислення історико-літературних явищ, до порушення питань жанру і стилю, психологізму в літературі. Із середини 1980- х рр. починає з'являтися інформація про зарубіжну україністику, друкуються статті про „заборонених” письменників, матеріали спільного засідання Вченої ради Інституту літератури та Президії СПУ, присвяченого дослідженню літератури „розстріляного відродження”, та дискусії на тему „Соціалістичний реалізм – поняття теоретичне чи історичне?” тощо.
З призначенням у 1989 р. головним редактором Віталія Дончика журнал розпочинає новий етап своєї історії, утверджуючи національно-демократичні переконання, ратуючи за ліквідацію „білих плям” у літературі, за утвердження української мови й духовності, виховання національної самосвідомості, а з 1990 р. змінює назву на „Слово і Час”.
Із січня 2000 р. журнал очолює Лукаш Скупейко.
Вимоги до оформлення статей
Журнал «Слово і Час» висвітлює питання історії, теорії та сучасної практики літературного руху, загальнокультурного життя. Виходячи із принципів об’єктивності та плюралізму, редакція не вважає за обов’язкове поділяти всі погляди й положення всіх авторів, завдяки чому зберігає і природний ґрунт для конструктивної полеміки.
Неодмінними вимогами до матеріалів, що подаються на розгляд редколегії, є достеменність наведених фактів, посилань на всі використані джерела, точність у цитуванні.
Статті та інші матеріли редакція приймає українською мовою. Обсяг – не більше 1 авторського аркуша (40 000 знаків з урахуванням межислівних проміжків і списку літератури). Журнал не практикує посилань на джерела в посторінкових виносках: список використаної літератури, укладений в алфавітному порядку, подається в кінці статті: прізвище й ініціали автора – курсивом(без дублювання після скісної риски); місто – без скорочень; посилання розміщуються в тексті у квадратних дужках [номер видання у списку, стор.]. Видання, надруковані латиницею, розміщуються після публікацій кирилицею. У цитатах скорочення позначаються ламаними дужками <…>, ремарки автора статті – у квадратних дужках [розрядка моя. – І. П.]. Після списку літератури куривом указати дату надсилання статті до редакції та місто проживання/роботи автора.
Статті надсилати на електронну пошту This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. як текстовий файл без переносів у словах (редактор Microsoft Word, форматі rtf). Шрифт TimesNewRoman, 14 кегль, інтервал 1,5. Поля: верхнє, нижнє – 2 см, ліве – 2,5, праве – 2. Лист повинен містити прізвище, ім’я, по батькові автора (повністю), контактний телефон, e-mail.
До статті обов’язково додається анотація із ключовими словами (на 600-800 знаків), ім’я та прізвище автора, заголовок статті українською, російською та англійською мовами.
Контакти
Адреса редакції: 01001 Київ–1, вул. М. Грушевського, 4
Тел.: +38 044 279-24-56, 278-53-75
Факс: +38 044 279-52-81
E-mail:
This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
