Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
 

Наші видання

amerykanci.jpg
Неділя, 04 квітня 2021 17:09

«Феномен Емми Андієвської»: відбувся круглий стіл до ювілею письменниці

31 березня 2020 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка відбувся круглий стіл «Феномен Емми Андієвської» до 90-ліття української поетки і прозаїка, художниці, лауреатки Шевченківської премії. У заході (онлайн) взяли участь науковці Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, учені Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця), Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (Дніпро). Безпосереднім організатором заходу, який відбувся у форматі ZOOM-конференції, виступив відділ ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури (д.ф.н., проф. Людмила Тарнашинська, к.ф.н. Вадим Василенко). 
У вітальному слові й доповіді «Та, що носить у душі вічність: До 90-ліття Емми Андієвської» директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, акад. НАН України Микола Жулинський розкрив значення творчого доробку Е. Андієвської в українській літературі, висловив думку про неї як про авторку, яка прислухається до свого «духу», наголосив на інтуїтивній природі її художнього мислення.
Про романи Е. Андієвської «Герострати», «Роман про добру людину», «Роман про людське призначення» говорила д. ф. н. Світлана Лущій (Інститут літератури): твори письменниці дослідниця розглянула в контексті «великої прози» учасників Нью-Йоркської групи (зокрема, Юрія Тарнавського та Віри Вовк).
Проблему серійності як одного із принципів художнього світомоделювання Е. Андієвської розкрила у своїй доповіді д. ф. н. Ольга Шаф (Дніпровський національний університет). Поняття циклу-серії дослідниця потрактувала як можливий формат репрезентації авторського світобачення і світотворення (через поетичну й малярську творчість Е. Андієвської), наголосила на його художньо-естетичній, стильовій, інтермедіальній, психоаналітичній вмотивованості.
Д. ф. н., літературознавка та мистецтвознавиця Леся Генералюк (Інститут літератури) зосередилася на картинах Е. Андієвської, їхній формі та кольоровій гамі, зауваживши, що саме в них утілено простір емоцій, переживань, нетривких психологічних станів авторки. Образну символіку Е. Андієвської дослідниця пояснила тезою Моріса Дені про те, що форми й фарби – це знаки станів душі: у них, на думку вченої, художниця й поетка унаочнює і стани свідомості, й нечіткі позасвідомі імпульси.
Проблеми еротики й містифікації в «ранній» і «пізній» поезії Е. Андієвської порушив к. ф. н., доц. Олег Соловей (Донецький національний університет), звернувши увагу, зокрема, на містифікації, репрезентовані як псевдопереклади із грецької та перської лірики. Теми гомоеротизму, табуйованої сексуальності, розкриті Е. Андієвською через східні, орієнтальні образи й мотиви (збірки «Риба і розмір», «Діонісії»), дослідник порівняв із «Пальмовим гіллям» А. Кримського – одним зі зразків української «орієнтальної поезії» початку ХХ ст.
К. ф. н. Вадим Василенко (Інститут літератури) звернувся до літературно-критичної рецепції поезії Е. Андієвської в доробку ученого-літературознавця й лінгвіста Володимира Державина – викладача й наставника Е. Андієвської з часів її навчання в Українському Вільному Університеті (Мюнхен). Дослідник наголосив на світоглядному зв’язку вченого й поетки, передусім проблемі внутрішньої еволюції, що стосувалася свідомого вибору української ідентичності (як ідентичності обраної, а не вродженої), проаналізував дослідження В. Державина, присвячені поезії Е. Андієвської, його дискусії про жанрову і стильову природу збірок «Поезії», «Народження ідола» зі своїми сучасниками (Г. Костюком, І. Костецьким, польським поетом і літературознавцем Ю. Лободовським, російським критиком Г. Лещинським та ін.).
Свою доповідь «На перетині смислів» к. ф. н. Ольга Пуніна (Донецький національний університет) присвятила компаративному аналізу новели «Риби» Е. Андієвської з однойменним твором О. Солов’я – двох, за її визначенням, репрезентантів «донецького тексту». Літературознавиця звернула увагу на спільні смислові коди обох творів, їхню експресіоністичну образність і подібності форми та змісту, зокрема визначальну для обох проблему «духовної смерті», зауваживши, що в Е. Андієвської ідеться про страх смерті, а в О. Солов’я про паралель смерть – життя.
Зі свого боку, д. ф. н., проф. Людмила Тарнашинська (Інститут літератури) зосередилася на проблемі психології творчості Е. Андієвської і розглянула її через поняття «диктатури уяви», зумисної провокації та послідовної пропозиції. Сила «диктатури уяви» у випадку Е. Андієвської, на думку Л. Тарнашинської, набуває потенціалу провокації, а через це – і творчої пропозиції, що викликає різноманітні асоціації. «Розкута» підсвідомість Е. Андієвської, зауважила дослідниця, співдіє зі свідомістю на рівні інтуїтивних прозрінь та інтелектуальних надбань, а отже, в акті творчості свідомість не усувається цілком, а в виражається в різноманітних образах і формах.
Доповіді супроводжувалися питаннями і, попри камерний формат круглого столу, породили жваву і плідну дискусію, пов’язану з питаннями літературознавчого аналізу творів Е. Андієвської, стильових і образних перегуків між її поезією і картинами, своєрідності мистецького погляду на світ і форм його художнього втілення тощо. Своє теоретичне висвітлення ці питання знайдуть на сторінках тез доповідей за матеріалами круглого столу «Феномен Емми Андієвської» і колективної монографії «До розуміння феномену Емми Андієвської: Герменевтично-компаративний аспект», яка готується до друку літературознавцями Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця).

 

Вадим Василенко,

к. філол. н., мол. наук. співроб.

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ