УкраїнськаEnglish
    «Сучасна бібліотека українського воїна» – спільний
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відділ
Запрошуємо 10 та 11 листопада відвідати Дні науки, які
27 вересня 2018 року в Інституті літератури
28 вересня у стінах Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка
22 вересня Інститут літератури вже традиційно узяв участь у
Нещодавно архівні фонди відділу рукописних фондів і
  • Видання для українського воїна
    Видання для
        «Сучасна
  • V Текстологічні читання пам’яті Миколи Сиваченка. Програма
    V
    Інститут літератури
  • Вчена рада Інституту літератури підтримала висновок комісії, створеної для аналізу фактів плагіату в монографії Д.Дроздовського
    Вчена рада
    НАЦІОНАЛЬНА 
  • Дні науки-2018
    Дні науки-2018
    Запрошуємо 10 та 11
  • З думкою про нове академічне зібрання Шевченкових творів  (до 100-річчя Національної академії наук України)
    З думкою про
      В Інституті
  • «Міряти високою мірою»:  наукова сесія в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,  приурочена 100-річчю Національної академії наук України
    «Міряти
      30 жовтня 2018
  • Згадуючи Нілу Зборовську
    Згадуючи Нілу
    27 вересня 2018
  • В Інституті літератури відзначили 100-річчя Ігоря Качуровського
    В Інституті
    28 вересня у стінах
  • Інститут літератури на Наукових пікніках-2018
    Інститут
    22 вересня Інститут
  • Цінне поповнення архівних фондів Інституту літератури
    Цінне
    Нещодавно архівні
 

Наші видання

kanon.jpg
Wednesday, 10 October 2018 08:32

Згадуючи Нілу Зборовську

27 вересня 2018 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся Всеукраїнський науково-теоретичний семінар для молодих учених пам’яті Ніли Зборовської. Семінар став спробою осмислення літературознавчої, художньої спадщини та продовженням наукового діалогу, започаткованого вченою, письменницею, доктором філологічних наук, провідною науковою співробітницею Інституту літератури Нілою Вікторівною Зборовською (1962 – 2011). Навколо постаті й творчості дослідниці розгортались дискусія і розмова про здобутки сучасної науки про літературу, проблеми психоаналізу, фемінізму, гендерних студій в українському літературознавстві.

Виступи дослідників поєднувалися зі спогадами колег, однодумців Ніли Зборовської, що надавало заходу не лише академічного, а й меморативного змісту. Тематично й сюжетно розмову було побудовано навколо постаті й ідей Ніли Зборовської, зокрема мовилося про аспекти наукової та художньої творчості, психоаналіз, як теорію і практику прочитання української літератури, «століття без Фройда» і розвиток ідей психоаналізу в ХХ столітті, феміністичну та гендерну критику, проблеми й упередження, з якими має справу сучасний дослідник літератури.

Відкриваючи семінар, заступник директора Інституту літератури, академік НАН України, доктор філологічних наук, професор Микола Сулима поділився особистими спогадами про Нілу Зборовську, розповів про свій досвід співпраці з цією неординарною дослідницею. Крім того, учений відзначив внесок Ніли Зборовської в сучасне українське літературознавство та зробив огляд наукових праць літературознавиці різних років: «Танцююча зірка Тодося Осьмачки» (1996), «Феміністичні роздуми: На карнавалі мертвих поцілунків» (1999), «Моя Леся Українка» (2002), «Психоаналіз і літературознавство» (2003), «Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури» (2006), художнього анти-роману «Українська реконкіста» (2003).

Галина Левченко, доктор філологічних наук, доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка, учасниця семінарів для молодих учених, які організовувала свого часу Ніла Зборовська, порушила проблему психоаналізу як методу дослідження літературних творів і наголосила на потребі апології, теоретико-методологічного захисту, пов’язаного з упередженнями та стереотипами, з якими зіштовхується психоаналітик у посттоталітарному українському літературознавстві. Причини таких стереотипів та упереджень у сучасному українському літературознавстві Галина Левченко вбачає передусім у радянському ізоляціонізмі, відсутності перекладів і перевидань першоджерел, адміністративній забороні та ярликуванні психоаналітичної теорії. Літературознавиця вказала на запізнілу адаптацію феміністичних і гендерних студій в Україні, табуювання тем, пов’язаних із тілом і сексуальністю. Дослідниця зупинилася на окремих упередженнях щодо психоаналізу, зокрема проговорила міф про те, що психоаналіз знецінює літературність, розглядаючи твори як симптоми чи ілюстрацію до власних теоретичних положень, а письменника трактує як невротичну особистість або навпаки – як вправного психолога, що змальовує цікаві психологічні випадки. Утім, як стверджує дослідниця, творчість – це процес, який має культурно-терапевтичну функцію, а психоаналіз нагадує погляд у темряву, спрямований на те, аби виокремити у ній небезпечні об’єкти й навчитись давати їм раду. Для сучасної української літератури й культури із безліччю її постколоніальних травм і комплексів психоаналіз особливо на часі, стверджує вона, однак науковий дискурс у цій справі, на жаль, не лише відстає, а й творить у відповідь на виклики й вимоги часу велику фігуру мовчання. Також Галина Левченко презентувала на семінарі власні монографії: «Зачарована казка життя Ольги Кобилянської. Психоаналітична студія» (2008) та «Міф проти історії. Семіосфера лірики Лесі Українки» (2013).

Кандидат філософських наук, старша наукова співробітниця Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Ольга Смольницька здійснила спробу аналізу місця античної міфології у психоаналітичних студіях Ніли Зборовської. Зокрема, дослідниця зауважила на відмінностях між полі- і монотеїзмом, прояснила поняття «трансцендентність християнського Бога», «ірраціональне і суб’єктивне в християнстві», а також звернула увагу на образи Касандри й Кліменестри в драмах Лесі Українки, наголосила на подібності образів Кліменестри та леді Макбет.

Про літературознавчий потенціал «Коду української літератури» Ніли Зборовської висловилася кандидат філологічних наук, наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Анжела Матющенко. Зокрема, дослідниця звернулася до розділу, присвяченого епосі українського соцреалізму середини ХХ століття, у якому Ніла Зборовська розглядає творчість двох, можливо, найбільш репрезентативних соцреалістів – Олександра Довженка й Олеся Гончара як маргінальну імітацію батьківського коду мужності. Поділяючи загалом висновки Ніли Зборовської, у своєму виступі вона зосередилася на аналізі психобіографії Олександра Довженка й зокрема певній трансформації батьківсько-материнського коду в його творчості 1920–1940-х років. За твердженням дослідниці, упродовж цього періоду можна розглядати декілька різних художньо-психологічних оприявлень батьківсько-материнського коду в творчості Довженка, насамперед через колізію Батько – Син, на якій будувалися його кіноповісті «Земля», «Іван», «Щорс», «Повість полум’яних літ».

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Тарас Головань зауважив, що картина становлення психоаналізу буде неповною без досліджень Віктора Франкла, засновника екзистенціального аналізу й техніки його терапії, адже у ньому (екзистенціальному аналізі) відбувся збіг проблематики психоаналізу й філософії (філософської етики). Праці Франкла, переконує літературознавець, – це своєрідна вершина, логічна межа психоаналізу, якої він дійшов і яка дає змогу ретроспективно й водночас цілісно поглянути на його динаміку, становлення. Крім того, він нагадав тезу Ніли Зборовської про те, що найістотніше для дослідника – методологія, а це, своєю чергою, живий процес і постійний пошук, тож неминучими є суперечності, темні місця й розриви, на яких треба зосередитися і щоразу їх долати.

Екскурс у сучасні дослідження травми як психосоціального явища й водночас культурного феномену зробив у своїй доповіді кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Вадим Василенко. Звертаючись до малої прози Ігоря Костецького та Юрія Косача, Вадим Василенко розглянув прийом «потоку свідомості». Однією з визначальних у малій прозі Костецького й Косача, зауважив дослідник, є спроба пояснити і прояснити травматичну свідомість, уражену війною, та наголосити на проблемі Іншого, через внутрішній зв’язок із яким вибудовується оповідь про травму. У своїх творах Костецький і Косач унаочнюють образ Іншого як Свого або Чужинця, зустріч із яким має як травматичний, так і терапевтичний сенси. Стратегічною в прозі обох авторів є настанова, скерована на відмову від однозначного розуміння феномену війни та заглиблення в підсвідоме людини зі зброєю. Ця тенденція сприяє вивищенню позитивних якостей людини, уникненню одноплощинності, заідеологізованості, політизації травми.

У своєму огляді «Феміністичних роздумів: На карнавалі мертвих поцілунків» Ніли Зборовської кандидат філологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Катерина Девдера висловила міркування про літературознавство як «спосіб життя». На думку дослідниці, ототожнення понять літературознавства й життя можливо, якщо, по-перше, дослідник не лише вдало користується обраною методологією, а й не боїться говорити про власне Я, залучати особисті досвіди для аналізу текстів – зокрема, це допомагає створенню виразних портретів письменників-сучасників. По-друге, коли об’єктом дослідження стає насамперед сучасна література – це сприяє розгортанню діалогу. Перспективним дослідниця вважає продовження «феміністичних роздумів» із залученням сучасного контексту, зокрема дослідження «жіночого письма», своєрідності фемінного світогляду в поезії лауреатки «Гранослова» Оксани Скоц.

Незалежна дослідниця наукової і творчої спадщини Ніли Зборовської Світлана Коровченко звернула увагу на метафізичний аспект літературознавчих пошуків і творчого методу вченої, зокрема у книгах «Код української літератури» та «Українська Реконкіста». Крім того, вона зупинилася на ідеї «метафізичної жінки», призначення якої «шукати істину», протиставляючи метафізичне соціальному, та понятті «духовного материнства», перейнятого Нілою Зборовською від Мілени Рудницької. Водночас дослідниця простежила відхід Ніли Зборовської від гендерних досліджень на прикладі книги «Пришестя вічності» з есеєм про Соломію Павличко, яку згодом було знищено, а перевидання з’явилося без згаданого есею.

Із доповідями під час Семінару виступили кандидат філологічних наук Катерина Годік (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України), яка запропонувала свій погляд на «Гімн демократичної молоді» Сергія Жадана, та Ганна Протасова (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), яка, своєю чергою, простежила моральні парадокси ХХ століття, аналізуючи твори «Чесність із собою» Володимира Винниченка, «Смерть» Бориса Антоненка-Давидовича та «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Зокрема, Ганна Протасова розглянула рецепцію ніцшеанської ідеї про «смерть Бога» та її вплив на моральні пошуки інтелігенції, відображені в українській прозі початку ХХ століття.

Доповідачі та запрошені висловили пропозицію, що семінар пам’яті Ніли Зборовської у перспективі має потребу перерости в регулярні щорічні дослідницькі семінари імені Ніли Зборовської, призначені для молодих дослідників, зацікавлених дослідженням української літератури ХХ століття, питаннями психоаналізу, фемінізму, гендерної критики. Є всі підстави сподіватися, що цю пропозицію буде реалізовано.

 

Вадим Василенко,

кандидат філологічних наук,

молодший науковий співробітник

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

АНОНСИ

Notice: Undefined variable: c_links_count in /home/ilshorg/domains/ilnan.gov.ua/public_html/modules/mod_news_kit/mod_news_kit.php on line 75

НОВИНИ

Notice: Undefined variable: c_links_count in /home/ilshorg/domains/ilnan.gov.ua/public_html/modules/mod_news_kit/mod_news_kit.php on line 75